Курсовая работа: Правила біржових торгів та технологія їх проведення

7) одна копія картки подається оператору для вводу в комп'ютер. Інша залишається у брокера – продавця для обліку "продано". Брокер – покупець повинен зафіксувати цю угоду у своєму записнику (номер контракту, час, товарна яма, брокер – продавець, товар, ціна, кількість);

8) якщо немає відповіді з боку брокерів в ямі, тоді гофброкер запитує: "Чи є пропозиція купити?" і фіксує на картці найвищу запропоновану ціну. У брокера – продавця є час обдумати пропозиції; якщо він не зацікавлений, то дає знати гофброкеру, який закриває торги щодо даного контракту і запрошує наступного продавця; час для кожного брокера контролюється гофброкером (3 – 6 хвилин);

9) кожні 25 хвилин звучить гонг. Угода, яка перебуває в процесі укладення, повинна відбутися. Потім оголошується перерва (5 хвилин) (торги, як правило, йдуть з 11 до 13 години).

Підтвердження контрактів відбувається в розрахунковій палаті (з 14 до 17 години). Розрахункова палата та брокери повинні підтвердити торги, які провели в "ямах". Брокер-продавець та брокер-покупець за допомогою службовця розрахункової (клірингової) палати остаточно погоджуються з даним повним контрактом. Контракт підписується брокерами, скріплюється печатками і реєструється на біржі. [ 14, с.123 ]

2.3 Порядок виставлення товарів на торги та їх зняття

На біржі існують особливі правила виставлення та зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.

Біржа має прибуток з кожної укладеної угоди, тому вона зацікавлена у розширенні чисельності учасників торгів і збільшенні кількості угод. Порядок виставлення та зняття товарів з біржових торгів наступний:

– не пізніше, ніж за два дні до початку торгів, брокерські контори подають в Інформаційно-довідковий відділ заявку, тобто пропозицію на продаж товару;

– при виставленні товару на торги його вартість вказують без урахування суми податку з продажу;

– інформація про товари, які виставляються на наступні торги, оприлюднюються на стенді за 24 години до їх початку. Інформація про товари, які виставляються, не на найближчі торги, котирується кожні три дні;

– товари, інформація про які не була подана у встановлений строк Інформаційно – довідковим відділом, до найближчих торгів не допускаються;

– зміна інформації, яка вказана в заявці, здійснюється у торговій залі бірлсі відразу ж після закінчення обговорення пропозиції або протягом трьох годин після закінчення торгів (маклеру повідомляється ціна, з якої почнуться торги на наступний біржовий день);

– заявка на продаж: товару вилучається з інформаційного табло без згоди брокера після 10 – ти торгів за участю вказаного в ній товару;

– за день до початку торгів або при вході до торгової зали біржі кожний брокер отримує інформаційний листок, який має перелік видів товарів, що виставлені на торги, у даний біржовий день із вказаними ціною та кількістю пропозицій, номерами брокерських контор, місцями знаходження, умовами розрахунків та строків поставки товарів за кожним пунктом;

 – брокер, який виявив, що в інформаційному листку неправильно вказаний його товар, повинен до початку торгів повідомити про це маклера, який обслуговує торги, і внести необхідну поправку. [6, с.34 ]

Якщо помилки припустився маклер, тоді брокер повинен повідомити про це відповідальному члену Біржового комітету, який знаходиться в торговій залі.

Досить часто бувають випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами При цьому брокер, запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалі зникає з торгів. Тому є випадки коли встановлюються більш жорсткі правила зняття товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торгівельній залі після закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться торги на наступний день.

Але якщо продавець товару не з'явився протягом кількох торгів і товар не проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучається з інформаційного каналу. Кожна біржа має свої правила торгів. [6, 35 ]

2.4 Особливості біржової мови жестів та жаргону

У процесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них сформувалась також особлива мова – біржова мова жестів.

Біржові жести – це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає в змінені положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб у такий спосіб позначити вид, ціну та кількість товару, призначеного для купівлі-продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, загальновживані.

Перш за все, на біржі неможливо обійтись без цифр, адже необхідно назвати ціну і кількість товару. Будь – яку цифру можна показати за допомогою п'яти пальців.

Цифри від одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, а від шести до дев'яти – витягнутих горизонтально, десятки – торканням пальців лоба, а сотні – торканням лоба кулаком.

Як уже відмічалось, біржова торгівля відбувається у формі публічних торгів за принципом: останній, хто позитивно відповідає на пропозицію, вважається стороною угоди. Маклер виголошує пропозицію вщіювідно до списку номера брокерської контори, що внесла заявку. В цей час брокер, чию пропозицію було виголошено, піднімає вверх праву руку. Якщо він цього не зробить, товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за неявку на торги". [ 4, с.12 ]

Потім маклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним суму. Відповідно брокер в цей час повинен або знижувати ціну (якщо він покупець), або піднімати (якщо він продавець). Для цього брокер – покупець повинен піднімати вверх ліву руку і, повернувши до себе долоню, показати свою ціну. Брокер – покупець піднімає праву руку, лодонею від себе і показує пальцями свою ціну. Після кожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення нової запропонованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди. У цьому випадку він знову піднімає ліву руку відкрито, направленою до себе долонею, і голосно, щоб було чути маклеру, називає номер своєї брокерської контори.

Часто на біржах під час торгів брокери в основному викрикують свою інформацію. Наприклад, якщо маклер прочитав позицію, представлену брокером, а на неї ніхто не відреагував, тоді брокер може знизити ну. Для цього він викрикує, наприклад, "знижую на 200". Якщо знову немає бажаючих, тоді брокер-продавець робить маклеру знак знизити ціну ще раз. [5, с.22 ]

Якщо ціна зафіксована, тоді брокер показує зігнутою в лікті горизонтально розміщеною рукою долонею вниз. Брокер також може підняти ціну. Це робиться підняттям великого пальця вверх.

Крім жестів на біржі є і спеціальній жаргон, використовуючи який одним словом можна описати доволі складний стан ринку, угоди охарактеризувати брокерів, дилерів, джобберів, трейдерів.

Особливе місце в біржовому жаргоні відводиться термінам, які характеризують рух цін, стан попиту і пропозиції на біржі. В роботі бірж процес встановлення ціни – один із найважливіших. Він потребує оперативної реакції і підбору слів, висловів, жестів. Використовувати жаргонні слова і вислови досить зручно, хоча б тому, що економиться час для вираження своїх думок і дій на біржі.

У світовій практиці біржової торгівлі використовують насгупні жаргонізми:

Бовтанка – безперервні однотипні операції купівлі – цінностей, що здійснюються спекулянтами, які суттєво не впливають на кон'юнктуру ринку, що склалася; незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткові суми комісійних шляхом прискореної купівлі – продажу цінних паперів за вказівкою клієнта. [6, с. 36 ]

Брокер на узбіччі – член старої Нью – Йоркської напівофіційної фондової біржі, яка тепер носить назву Американська фондова біржа.

В сторону – в США будь-яка ціна угоди або котирування, що не відповідає поточному рівню цін на ринку.

Бик – біржовий спекулянт, що грає на підвищенні.

В ящику – повідомлення дилера клієнту про одержання від контрагента телеграфного повідомлення про те, що фактична поставка цінних паперів за попередньою угодою виконана.

Повітряна яма – нестійка ситуація, пов'язана із "раптовим" або "надзвичайним" падінням курсу фондових цінностей, що виходять за межі допустимого відхилення, передбаченого структурою певного портфеля. [ 11, с.87 ]

РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОРДОНОМ

3.1 Регулювання ф’ючерсної торгівлі в США

У США реальний державний контроль та нагляд за біржовою торгівлею встановлюється з 1933 p. Саме тоді запроваджуються державні Комісії з контролю за ф'ючерсними та фондовими ринками, приймається Закон "Про товарні біржі". Сьогодні законодавство США включає Закон "Про ф'ючерсні контракти на зерно" (1922), Закон "Про товарні біржі" (1936), Закон "Про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами" (1974), Закон "Про ф'ючерсну торгівлю" (1976, 1982, 1986, 1989, 1991 pp.). Автори вказаної монографії всебічно дослідили повноваження Комісії з ф'ючерсної торгівлі, які включають реєстрацію або виключення зі списків учасників ф'ючерсної торгівлі, вироблення та публікацію правил біржової ф'ючерсної торгівлі та відповідних змін до них, контроль за нормальним функціонуванням ринку, дотриманням умов контрактів, забезпечення фінансової відповідальності учасників торгівлі тощо. [ 9. с. 76 ]

Ф'ючерсні ринки США близько п'ятидесяти років з моменту заснування практично не регулювалися державою. Кожна біржа встановлювала свої правила. Так було до Громадянської війни між Південними та Північними штатами. Після війни ціни та сировинні товари різко впали. В цьому виробники звинуватили біржових спекулянтів. У результаті уряд штату Іллінойс у 1867 р. заборонив ф'ючерсні угоди. У цьому ж році за укладання таких угод, які, не зважаючи на заборону, продовжували існувати в Чиказькій торговельній палаті, було заарештовано сім її членів. Невдовзі біржовиків було звільнено з-під варти, а через рік цей закон було скасовано.

З того часу до Першої світової війни всі спроби ввести законодавчі обмеження щодо здійснення ф'ючерсних операцій успіхом не увінчалися. Однак уряд не полишав надій на створення відповідного законодавчого акту. Першим кроком був Закон "Про ф'ючерсну торгівлю бавовною" від 1916 p., другим - Закон "Про ф'ючерсну торгівлю" від 1921 p., який, після визнання його неконституційним, у 1922 р. було перероблено на Закон "Про зернову ф'ючерсну торгівлю". Уже в цьому законі було дано визначення контрактного ринку (офіційної назви ф'ючерсного ринку), засновано Адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах в рамках департамента сільського господарства. Цим законом було дозволено Адміністрації спостерігати за торгами не лише Чиказької, але й інших дев'яти існуючих тоді біржах, збирати дані про активність ринку, перевіряти книги та рахунки членів біржі. [ 9, с.77 ]

З 1974 p. Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі підпорядковується Конгресу. Вона складається з 5 членів, які призначаються Президентом та затверджуються Конгресом на 5 років. Комісія здійснює реєстрацію різних категорій учасників ф'ючерсної торгівлі:

1) ф'ючерсні комісійні торговці або брокерські будинки (futures commission merchants) - це фізичні особи або організації, які приймають замовлення клієнтів та ведуть їх рахунки. До цих учасників ф'ючерсного ринку застосовується широкий спектр норм регулювання ведення рахунків, реклами, контролю за службовцями, фінансового стану (наприклад розмір нетто-капіталу таких учасників має становити 100 тис. дол. або 4% від суми депозитів клієнтів);

2) брокери у торговій залі - це особи, які безпосередньо укладають ф'ючерсні контракти в залі від імені інших учасників. Комісія заставляє їх детально фіксувати всі параметри укладених угод з метою не допустити отримання ними особистої вигоди із наказів клієнтів;

3) асоційовані особи - це категорії службовців, пов'язані з процедурою прийняття наказів клієнтів: виконавці рахунків (account executives), асистенти з продажу (sales assistans), керівники відділів (brand managers);

4) брокери-консультанти (commodity trading advisor) - це особи, які надають консультації щодо купівлі ф'ючерсних контрактів за плату, за частку у прибутку, або іншу винагороду;

5) оператор товарного пулу (commodity pool operator) - це брокер- консультант, який збирає кошти клієнтів та управляє ними. Його дії контролюються досить жорстко;

6) брокери-приймальники замовлень (introducing brokers) - це незалежні агенти, які ведуть справи з одним або кількома брокерськими домами. [7, с.65 ]

Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі займається проблемами регулювання торговельної практики. Для цього вона змушує біржі детально розробляти правила біржової торгівлі та погоджує їх. Правила є досить складними, вони регламентують поведінку на біржі всіх зазначених вище учасників торгівлі. Найбільше обмежень стосується роботи брокерів у торговій залі.

Розглянемо їх більш детально, оскільки цей аспект українським законодавством ще не досить чітко визначений. Основними моментами державного регулювання діяльності брокерів у торговельній залі є:

- контроль за тим, щоб не відбувалося укладення угод брокером для себе в той час, коли у нього є наказ клієнта;

- контроль за тим, щоб брокер не ставав протилежною стороною угоди. Це може бути лише за згодою клієнта і за правилами біржі;

- заборона попередньої змови про угоду;

- заборона об'єднання наказів за межами біржі;

- контроль за тим, щоб брокер не розкривав інформацію щодо купівлі або продажу;

- контроль за розподілом замовлень згідно правил біржі. [ 13, с.45 ]

З 1982 р. Комісія ввела правила, що вимагають від бірж встановити ліміти відкритих позицій для ф'ючерсних контрактів. Ліміти відкритих позицій не застосовуються до хеджерів.

Регулювання торгівлі дилерів (за власний рахунок) спрямовано на недопущення маніпулювання ринком, створення об'єднань торговців. Саме цій меті служить процедура контролю за кількістю відкритих позицій.

Починаючи з 1990 р. у біржовому законодавстві США відбуваються суттєві зміни, різко зростає кількість регулятивних механізмів. У 1992 р. було прийнято Закон "Про практику ф'ючерсної торгівлі", який суттєво уточнив уже діючий про товарні біржі. Згідно з цим законом забороняється "подвійна торгівля", тобто брокери не можуть бути торговцями за свій рахунок. Комісія може зробити виняток лише за умови укладання спредових угод та різкого падіння обсягів торгівлі, нижче рівня восьми тисяч контрактів. Закон вимагає, щоб до керівництва біржі та складу її комітетів входили до 20% не членів біржі та 10% виробників відповідних біржових товарів, торговельних фірм, експортерів та імпортерів тощо. Підвищено максимальні розміри штрафів до 1 млн. дол.

Сама Комісія з питань товарної ф'ючерсної торгівлі є незалежним федеральним органом, який знаходиться у Вашингтоні, регіональні офіси - у Нью-Йорку, Чикаго, Канзас-Сіті та Лос-Анжелесі, субрегіональний офіс - у Міннеаполісі, тобто у містах розташування ф'ючерсних бірж. Комісія має відділи порушень, економічного аналізу, торгівлі та ринків, офіси виконавчого директора, голови та генерального радника. [11, с.87 ]

Офіс голови виконує багаточисельні функції, зокрема координацію підготовки та розподілу документів з політики, а також контроль за потоком інформації, яка надходить у Комісію. Тут розміщується бібліотека, підтримується зв'язок з Департаментом сільського господарства, Казначейством США, Федеральною резервною системою, Комісією з цінних паперів та іншими державними органами.

Офіс виконавчого директора надає різні послуги відносно бюджету, персоналу, внутрішнього аудиту. Керує відділом адміністративного права, який розглядає скарги клієнтів на біржовиків.

Офіс генерального радника є головним юридичним радником Комісії, займається експертизою нормативної, законодавчої та адміністративної інформації, дає трактування біржового законодавства. Представляє Комісію перед судом присяжних.

Відділ з порушень проводить розслідування та приймає рішення щодо покарання в адміністративному порядку або через судові інстанції.

Відділ економічного аналізу здійснює моніторинг ф'ючерсних ринків, аналізує позиції потужних трейдерів, звіти про їх активність. Спостерігає за процесом ціноутворення ф'ючерсних цін. Займається роз'яснювальною роботою, виробленням програм навчання, публікацією статей та аналітичних матеріалів. [ 8, с.65 ]

Відділ торгівлі та ринків переглядає правила біржової торгівлі, реєструє нові ф'ючерсні та опціонні контракти та нові ф'ючерсні біржі.

Крім державного регулювання, ф'ючерсні ринки саморегулюються Національною асоціацією ф'ючерсної торгівлі. Ця саморегулювальна організація взяла на себе захист інтересів прав клієнтів від маніпуляцій на ринку, відбір професійних спеціалістів для ф'ючерсної торгівлі, контроль за дотриманням ними фінансових вимог щодо укладання угод та клірингових процедур. Вона патронується Національною Асоціацією дилерів по торгівлі цінними паперами, її члени приймають участь у всіх секторах ф'ючерсного бізнесу, включаючи торговельні фірми, банки тощо. [ 8, с.67 ]

3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у Європі та Азії

У Великобританії, на відміну від Європи, основними принципами діяльності бірж були самоуправління та самоконтроль. Кожна біржа мала свої правила регулювання. Неодноразові спроби встановити державний контроль чи запровадити регульовану біржову торгівлю впродовж значного періоду були безуспішними.

До кризи 1987 р. в Англії держава практично не втручалася у діяльність товарних бірж. Функції спостереження за їх діяльністю виконував Банк Англії, який міг за певних обставин рекомендувати конкретній біржі вжити відповідних заходів для нормалізації стану, наприклад, підвищити розмір депозиту або обмежити торгівлю ліквідацією ф'ючерсних позицій. [ 9, с.75 ]

У 1986 р. у цій країні після прийняття спеціального законодавчого акту (Financial Services Act) було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (Securities and Investment Board) і Управління з цінних паперів та ф'ючерсів (Securities and Futures Authority), завданням яких стало постійне спостереження за товарними і фондовими біржами. Головною метою існування цього контрольного державного органу стало забезпечення захисту інтересів інвесторів, вироблення єдиних стандартів біржової торгівлі, заохочення торгівлі як традиційної, так і електронної, без торговельних сесій. Саме до таких торгів перейшла Лондонська фондова біржа (LSE) в кінці 2000 р. Була вироблена система обміну ф'ючерсних угод за часом їх укладення.  

Сучасне біржове законодавство дозволило створення саморегулювальних організацій, що й сприяло утворенню Асоціації ф'ючерсних брокерів та дилерів. Правила цієї організації стосуються порядку ведення операцій, процедури збирання та переказу депозитів, встановлення фінансових вимог до учасників ринку. [13, с. 45 ]

Більш жорстким стало останнім часом регулювання ф'ючерсних ринків у Франції. Чинна там Комісія з ф'ючерсних товарних бірж зобов'язала біржі та їх членів надавати клієнтам більшу за обсягом інформацію про ринки та рух цін. Підвищено розмір мінімального капіталу зареєстрованих членів бірж до 500 тис. евро.

У Німеччині ф'ючерсна торгівля базується на Торговельному Кодексі й Законі "Про біржі та біржові угоди", прийнятому у новій редакції в 1989 р. Укладання строкових угод стало можливим лише у 1990 p., коли була відкрита Німецька строкова біржа. До того часу, ще від кризи 1931 p., укладання строкових контрактів було заборонено. І лише останнє десятиліття ХХ-го ст. стало переломним для німецької ф'ючерсної торгівлі. Саме Німецька ф'ючерсна біржа, об'єднавшись з швейцарською та бельгійською, створила EUREX -найбільший сучасний ф'ючерсний майданчик світу. [ 14, с.125 ]

У Швейцарії біржове законодавство, яке виробляли кантони, об'єднувало риси двох моделей правового регулювання біржової торгівлі. Кантони Базеля та Женеви мали закони, характерні для континентального (німецького) права, тобто регулювалися єдиним законодавчим актом. Кантон Цюріх донедавна притримувався романського права, тобто мав кодифіковані акти в галузі громадянського, торговельного та судового права і особливий статус біржових маклерів. У 1995 р. прийнято Федеральний закон про біржі та фондову торгівлю, тобто обрано першу модель державного регулювання біржової торгівлі. Створена єдина електронна Швейцарська біржа. Наглядові функції передані Об'єднаній банківській комісії.

В Японії ф'ючерсні ринки створені досить давно і є фрагментарними структурами з високим рівнем держаного регулювання. Органами регулювання діяльності ф'ючерсних бірж виступають Міністерство фінансів, Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості, Міністерство сільського та лісового господарства та рибальства. Асоціації біржовиків мають досить вузькі повноваження. На японському ф'ючерсному ринку є окремі режими регулювання стосовно товарних та фінансових ф'ючерсів, оскільки контролюються різними відповідними міністерствами, які практично не мають конструктивних зв'язків між собою, тому будь-які узгодження тривають досить довго та мають політичний підтекст. [7, с.68 ]

Товарні ф'ючерсні ринки регулюються Законом про товарні біржі, ринок фінансових ф'ючерсів - Фінансовим кодексом Японії. На японських ф'ючерсних ринках практикується найвищий у світі рівень маржі (до 30% вартості контрактів), високими також є фіксовані розміри комісійних. 16 японських бірж поки що продовжують залишатися "провінційними" та периферійними ринками світової ф'ючерсної торгівлі.

У Сінгапурі ф'ючерсна біржова торгівля регулюється Міністерством фінансів. Всі її учасники повинні мати ліцензію. Торгівля без ліцензії є досить небезпечною, оскільки порушники можуть отримати штраф від ЗО тисяч сінгапурських доларів або тюремне ув'язнення до 3 років. Значними є покарання й за порушення правил торгівлі. [ 11, с. 90 ]

ВИСНОВКИ

Роблячи висновки по даній курсовій роботі, слід зазначити, що поставлена мета досягнена в повному обсязі – досліджені основні поняття і засади правового регулювання біржової діяльності та торгівлі в Україні та проаналізовані міжнародний досвід у сфері біржових торгів і ф’ючерсний ринок. Досліджені роботи деяких вчених, які працювали в напрямку теми моєї роботи : Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р., Бігуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А.

Вивчаючи питання правового регулювання біржової діяльності та біржових торгів в Україні, можна зробити висновок, що національне законодавство нашої держави майже в повністю регулює поставлене проблемне питання, але існує іряд недоліків як колізії в праві, прогалини в законодавстві, недосконалість податкового законодавства в сфері біржової діяльності та ін.

Одним із важливих питань даної роботи є правова характеристика регулювання біржової діяльності закордоном, у таких країнах як США, Німеччина, Франція та ін. Якщо урахувати, що у світовій практиці об’єми біржових операцій перевищують об’єми небіржових угод, то можливо припустити, що перспективи розвитку біржового ринку в Україні великі. Питання лише у тому, як швидко вони зможуть реалізуватися, в частковості це залежить від рішення проблеми інформаційного обміну між біржею і підприємствами галузі. Хотілось би вірити, що біржова торгівля отримає розвиток у нашій країні і з часом зможе стати реальним регулятором цін на товарних ринках країни.

Роблячи загальний висновок по курсовій роботі, слід зазначити, що біржова діяльність в Україні знаходиться на стадії розвитку, тому що законодавство не повністю відповідає міжнародному законодавстві, але якщо притримуватись даних темпів, то Україна вийде на достатній рівень для конкурентоспроможності на біржовому світовому ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. iз змiнами та доп. – К.: Преса України, 2010. – 23 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2009. –64с.

3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атака, 2009. – 144 с.

4.Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 01.01.2011р. //Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №123

5.Закон України “Про товарну біржу” від 26 січня 1993 року N 2932-XII//Голос України. – 1993. – № 234

6. «Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією» затверджено наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України, Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 345

7.Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торгівельно-інформаційних систем затверджено наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 року N 9.// Урядовий кур’єр. – 1997. № 565

8. Бердникова Т.П. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. М.: ИНФРА-М, 2009. 65 с.

9. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Юрінком Інтер, 2007.76 с.

10. Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. Тернопіль: Екон. думка, 1999. 43с.

11. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.-К.Кондор, 2007р.-87 с.

12. Дудяк Р., Бігуль С. Організація біржової діяльності: основи теорії і практики: Науковий посібник.-Львів,2008. 76с.

13. Брокерам и их клиентам / Улыбин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л. и др. – М., 1991. 45 с.

14. Иванов К. А. – Карманная книжка брокера – М., МГУ, 1991. 123 с.