Реферат: Право коллективной собственности на Украине

- 39 -

основі об`єднання виробничого, банківського, торговельного, страхового капіталу з метою виробничої, науково-технічної та інвестиційної кооперації як на території України так і за й межами. У закритому акціонерному товаристві (ЗАТ) акції розподіляються між засновниками і не можуть поширюватися  шляхом підписки, купівлі-продажі на біржах. При цьому закрите акціонерне товариство за рішенням його загальних зборів може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у передбаченому законом порядку. Якщо контрольний пакет акцій з метою контролю та управління діяльністю повністю належать іншому товариству чи підприємству останні називаються холдинговими компаніями, а якщо держава повністю володіє всіма акціями, то такі акціонерні товариства із стовідсотковою приналежністю акцій державі прийнято називати чи державними акціонерними товариствами. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

В формі акціонерних товариств створюються комерційні банки та страхові товариства (компанії), їх правове положення заслуговує спеціального розгляду.

Як це зазначено вище, між відкритим та закритим акціонерними товариствами існують відзнаки, основний зміст яких зводиться до наступного: в акціонерному товаристві відкритого типу акції розподіляються шляхом підписки і вільного продажу серед невизначеної кількості осіб, в акціонерному товаристві закритого типу – акції розміщаються серед засновників, при цьому рух таких акцій обмежений учасниками даного товариства. На момент скликання установчих зборів мінімальний розмір оплати акцій неоднаковий (в ВАТ не менш 30%, в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій), крім того, об'єм обов'язків і відповідальності засновників відкритого товариства більш значний, що пов`язано з необхідністю проведення підписки на акції . Закрите акціонерне товариство може випускати тільки іменні акції.

Засновниками акціонерних товарисч в можуть бути фізичні та юридичні особи. Вони укладають між собою засновницький договір, яким визначають порядок

- 40 -

здійснення спільної діяльності у створеннсжу акціонерному товариству, його форму, відповідальність осіб, що підписалися на акції та перед третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність лише ло зобов`язанням, що виникли до моменту реєстрації акціонерного товариства. До створення акціонерного товариства засновники повинні письмово сповістити про свій намір, здійснити підписку на акції, провести засновницькі збори, а після цього державну реєстрацію товариства.

Разом з тим слід відзначити, що законом в якості засновників вказані лише громадяни. Але це не означає, що громадяни інших країн, апатриди та біженці, що легальне перебувають на території України не можуть бути акціонерами.

Випуск цінних паперів акціонерного товариства здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Це означає, що випущені в обіг акції, чи передані учасникам закритого акціонерного товариства акції повинні бути зареєстровані.. Якщо вони не реєструються, то додатковий випуск акцій неможливий в силу того, що всі договори їх купівлі-продажі є нікчемними. Не пізніше чим через шість місяців після реєстрації випуску акцій вони повинні бути роздані акціонерам.

Учасниками акціонерного товариства акції придбаються відповідно до установчого договору, а при збільшенні статутного фонду та додатковому випуску - на підставі договору із самим товариством. Проста акція може продаватись її власником чи утримувачем за цінами,  що склались на фондовому ринку, переходити при спадкуванні чи правоприємстві при реорганізації юридичних осіб.

Акції можуть розповсюджуватись і шляхом організованої засновниками ВАТ відкритої підписки. При цьому самі засновники повинні бути утримувачами акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду протягом не менше 2 років.  При такому порядку розповсюдження акцій засновники ВАТ (емітенти) повинні опублікувати інформацію про випуск акцій, та вказати строк для підписки . Такий строк не може перевищувати б місяців і по його завершенні підписка припиняється . Якщо до цього моменту не підписано 60 відсотків акцій, акціонерне товарист-

- 41 -

во вважається незаснованим і особам, що зробили підписку, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше чим у 30-ти денний термін. При невиконанні цього обоввязку засновники несуть солідарну відповідальність. В тому, разі коли кількість підписаних на акції осіб перевершує межу статутного фонду, засновники можуть рішенням зборів зайву підписку відхилити або її прийняти і цей фонд збільшити.В першому випадку суми лиш-ньої підписки повертаються в вищезазначеному порядку та термін. До дня скликання установчих зборів особи, що підписалися на акції, повинні внести не менше 30 відсотків їх номінальної вартості. При виконанні такого обов'язку їм видається тимчасове свідоцтво .

Якщо всі акції розподіляються між засновниками ЗАТ до дня скликання установчих зборів, вони повинні внести не менше 50 відсотків їх номінальної вартості.

Акціонерне товариство вправі само викупити у акціонера виплачені ним акції за рахунок коштів, що перевищують статутний фонд, а в подальшому їх перепродати чи розповсюдити серед своїх працівників . Надлишкові акції можуть бути анульовані і тим самим збільшується номінальна вартість залишених акцій. Акції підлягають анулюванню на протязі одного року.

Відповідно за цей період вони не враховуються при розподілі прибутків та голосуванні.

Акціонер в установлені засновницьким товариством строки, але не пізніше одного року з моменту реєстрації акціонерного товариства, повинен оплатити повну вартість акцій . При невиконанні такого обов`язку від повинен сплатити додатково за час прострочки 10 відсотків від суми простроченого платежу. Статусом акціонерного товариства може бути передбачена інша неустойка. Якщо ж  прострочка несплати вартості акцій перевищує 3 місяці ,акціонерне товариство вправі їх реалізувати у встановленому порядку.

Акціонерне товариство може збільшувати свій статутний фонд лише після оплати раніше випущених акцій по ціні не нижче номінальної. Збільшення статутного фонду проводиться з дотримання вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку шляхом випуску нових акцій чи збільшення номінальної вартос-

- 42 -

ті акцій попередньої емісії. При збільшенні статутного форду акціонерне товариство вправі провести вторинну, третинну та більше емісій акцій. Але емісія акцій з метою покриття збитків від господарської діяльності забороняється. Рішення про додаткову емісію акцій приймається загальними зборами, а якщо статутний фонд збільшується лише па третину, то за умови делегування таких повноважень самим правлінням.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. В їх роботі мають право приймати участь всі акціонери в незалежності від кількості та класу (виду) належних їм акцій. 3 правом дорадчого голосу в загальних зборах можуть приймати участь члени виконавчих органів – неакціонери. Акціонери можуть делегувати свої повноваження по участі в загальних зборах своїм представникам. Останні повинні мати завірені реєстратором чи правлінням акціонерного товариства довіренності. Безпосередньо перед зборами проводиться у встановленому порядку виконавчим органом акціонерного товариства чи незалежними реєстраторами реєстрація акціонерів (представників акціонерів). У спеціальному реєстрі вказується кількість належних їм голосів. Сам реєстр підписується головою зборів та секретарем. Реєстрація власників акцій на подавача здійснюється при пред'явлені цих акцій (сертифікатів акцій) чи виписок із цінних паперів о Акціонери що в сукупності володіють не менше 10 відсотків акцій, та (або) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначити своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для їх участі в загальних зборах. Про такий намір до початку реєстрації необхідно письмово повідомити виконавчий орган акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерного товариства уповноважені :

-     визначати основні напрямки діяльності акціонерного товариства та затверджувати його плани та звіти про їх виконання;

-     вносити зміни в статут товариства;

-     вибирати та відкликати членів ради акціонерного товариства та наглядової ради;

- 43 -

-     вибирати та відкликати членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

-     затверджувати річні результати діяльності акціонерного товариства, в тому числі його дочірніх підприємств,затверджувати звіти та висновки ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначати порядок погашення збитків;

-     створювати, реорганізовувати та ліквідовувати дочірні підприємства, філії та представництва, затверджувати статути та положення при них;

-     виносити рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб органів управління товариством;

-     затверджувати правила, процедури та інші внутрішні документи товариства, визначати йою організаційну структуру;

-     вирішувати питання про придбання товариством своїх власних акцій;

-     визначати умови оплати праці посадових осіб акціонерного товариства його дочірніх підприємств, філій та представництв;

-     затверджувати договори, що укладені на суму яка перевищує визначену статутом (критичну суму);

-     приймати рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії та затверджує ліквідаційний баланс. При цьому ряд повноважень перелічених в п.п. 2, 5, б, 12 відносяться до виключної компетенції загальних зборів і на відміну від інших не можуть делегуватись виконавчим органам.

Статутом акціонерного товариства можуть бути передбачені і інші питання що підлягають розгляду загальними зборами. Але це приводить до некерованості і тому практика йде до скорочення їх переліку. Загальні збори правомочні за умови, якщо в їх роботі приймають участь акціонери, які в сукупності володіють не менше 60 відсотків голосів . 3 найбільш важливих питань п.п. 2, 6,12  рішення приймається лише кваліфікованою більшістю (не менше 3/4) акціонерів що  приймають участь в зборах, а по іншим простою більшістю. Рішення загальних зборів легітимне лише в тому разі, якщо при його скликанні дотримано становлений порядок. Про проведення загальних зборів утримувачі іменних акцій повідомляються

- 44 -

персонально передбаченим статутом способом (шляхом розсипки повідомлень). Крім цього, в обов'язковому порядку таке повідомлення публікується в друкованих засобах масової інформації за місцем знаходження акціонерного товариства та в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України ("Голосі України"), Кабінету Міністрів України ("Урядовому кур`єрі") чи Державної комісії з цінних патерів та фондового ринку ("Віснику") із вказівкою часу та місця проведення зборів та їх порядку денного. Якщо в останній включаються питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то публікується інформація про мотиви, спосіб і мінімальний розмір його збільшення чи зменшення сам проект зазначених змін в статут акціонерного товариства, дані про кількість додатково випускаємих чи вилучаємих акцій і їх загальна вартість,відомості про нову номінальну вартість акцій, права акціонерів при їх додатковому випуску чи вилученні, дату  початку та закінчення підписки на додаткову емісію акцій чи їх вилучення, порядок відшкодування власникам акцій збитків пов'язаних із зміною статутного фонду збитків. Така міра направлена на захист прав інвесторів (перш за все стратегічних). Шляхом випуску додаткових акцій вони можуть бути усунуті від реального управління акціонерним товариством. Таке повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 45 днів до дати скликання зборів. В разі необхідності може бути зроблене повторне повідомлення. Загальні збори проводяться за місцем знаходження акціонерного товариства, не пізніше чим за 30 днів до початку скликання загальних зборів акціонери вправі вносити в денну повістку свої пропозиції.. Рішення про їх включення приймається виконавчим органом товариства. При цьому пропозиції акціонерів, які в сукупності володіють не менше чим 10 відсотками голосів виносяться на розгляд загальних зборів в обов`язковому порядку. В разі внесення змін в порядок денний, про це не менш чим за 10 днів до скликання зборів всі акціонери повинні бути повідомлені письмово.

Загальні збори акціонерного товариства скликаються не рідше одного разу в рік і приурочуються до річного звіту,затвердження його річних балансів та розподілу прибутків.Проте статутом може бути передбачено і інше.

- 45 -

 Позачергові збори акціонерів скликаються в екстраординарних випадках: в разі неплатіжездатності товариства та інших вказаних у статуті випадках, коли цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому. Такі  збори можуть бути скликані виконавчим органом за письмовою вимогою ради товариства (наглядової ради) чи ревізійної комісії . Таке рішення повинно бути прийняте у двадцятиденний термін з моменту подання письмової вимоги. Акціонери, що в сукупності володіють не менше чим 10 відсотками голосів вправі скликати позачергові збори в любий час та за будьякою причиною.

Голосування на загальних зборах акціонерного товариства проводиться за принципом одна акція – один голос . Протокол загальних зборів підписується їх головою та секретарем і в трьохденний строк після їх закінчення передається виконавчому органу акціонерного товариства.

В акціонерному товаристві може бути створено такий специфічний орган, як рада акціонерного товариства (наглядова рада). Вона представляє інтереси  акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів в межах визначених статутом повноважень і в основному контролює та регулює діяльність  правління. Якщо товариство нараховує більше 50 акціонерів, створення цього органу є обов`язковим. Рішенням загальних зборів наглядова рада може бути наділена повноваженнями, що становлять компетенцію загальних зборів. Члени наглядової ради не можуть бути одночасно членами виконавчого органу та ревізійної комісії .

Виконавчим органом акціонерного товариства, що здійснює керівництво поточною діяльністю, є його правління або інший передбачений статутом орган. Роботою правління керує назначений чи обраний відповідно до статуту голова. Інколи він іменується президентом. Правління вирішує поточні тактичні питання діяльності акціонерного товариства та підзвітне у своїй діяльності загальним зборам та раді акціонерного товариства. Воно діє від імені товариства у визначених статутом межах, а його роботою керує голова правління. Останній вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Таким правом також можуть бути наділені і інші члени правління. Голова акціонерного товариства організує ведення про-

- 46 -

токолів засідань правління. Книга ведення протоколів повинна бути в любий час надана для ознайомлення  акціонерам, а на їх вимогу і надаватись завірені у встановленому порядку виписки з неї.. Головою правління та його членами можуть бути не тільки акціонери але і особи, що працюють на підставі трудових угод.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється обраною загальними зборами ревізійною комісією. Її члени обираються з числа акціонерів і не можуть бути одночасно членами правління, наглядової ради чи посадовими особами акціонерного товариства. В той же час вони вправі з правом дорадчого голосу приймати участь в засіданнях правління . Порядок діяльності та чисельність ревізійної комісії затверджується загальними зборами та визначається статутом. Відповідно перевірки фінансово-господарської діяльності правління товариства здійснюються за дорученням загальних зборів, наглядової ради, за власною ініціативою чи на вимогу акціонерів, які володіють в сукупності не менш чим 10 відсотками голосів. При здійсненні контрольних повноважень їй повинні надаватись всі матеріали про діяльність акціонерного товариства, бухгалтерські та інші документи, а при необхідності вона вправі вимагати письмових пояснень посадових осіб.  

Ревізійна комісія складає висновок, за річними звітами та балансами. Без нього загальні збори не можуть затверджувати річний баланс. В разі виявлення загрози суттєвим інтересам акціонерного товарне ива чи зловживань посадових осіб ревізійна комісія зобов`язана вимагати скликання позачергових зборів акціонерів.

Про результати своєї діяльності ревізійна комісія доповідає загальним зборам або наглядовій раді.

 Таким чином, для створення акціонерного  товариства необхідно створити мінімальний статутний фонд еквівалентний 1250 мінімальним заробітним платам, при цьому на момент реєстрації потрібно реалізувати 60 відсотків акцій, а інші - на протязі року. Засновники AT повинні не менше 2 років тримати 25 відсотків акцій.

З прибутку від акцій не сплачується податок, так як прибуток є чистим, після

- 47 -

сплати підприємством податків.

Відповідальність акціонерів за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається засноване одним або декількома особами господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначені установчими документами розміри та відповідає по своїм зобов'язанням в його межах.

Учасники   товариства   несуть   відповідальність   в межах  їх  вкладів.  У випадках, передбачених установчими документами,  учасники,  які не повністю  внесли  вклади, відповідають   за   зобов'язаннями   товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Даний вигляд корпорацій - це винахід німецьких юристів, зроблений в кінці XIX століття і викликаний самостійними вимогами практики , що показала недостатню еластичність акціонерних компаній, з одного боку, і обмежені можливості повних товариств, перешкоджаючих їх широкому поширенню, з іншою. У 1892 році Рейхстаг ухвалив Закон "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Визнала можливим запозичити цей інститут і Австрію, зберігши всі істотні межі німецького закону .

Пізніше ці товариства набули поширення і в Росії.Цікаво, що в США, Англії, Голландії, Бельгії товариств з обмеженою відповідальністю не існувало. Там вже давно вкоренилися акціонерні товариства, яких ставало дедалі все більше.

Німеччина і Росія стали виключенням. Німеччина і Росія внаслідок своїх географічних особливостей спізнилися в територіальному переділі світу. Вони практично не мали колоній, які дозволили б нагромадити багатство.

Характерними   ознаками   даного виду   господарчих товариств є  законодавче установлені вимоги у відношенні мінімального   розміру   статутного фонду,   обмеження відповідальності його учасників лише своєю часткою, в тому числі і недовнесеною, відсутність у учасників субсидіарної майнової відповідальності по

- 48 -

боргах товариства, за випадком якщо вони цілком внесли свої долі . Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів (інвестицій) його учасників і мінімальний його розмір визначається безпосередньо законом, що гарантує Інтереси його кредиторів.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім інших відомостей, зазначених у статті 4 Закону України "Про господарські товариства", повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів .

Згідно  ст .  52  Закону  України  "Про  господарські  товариства" від 19 вересня 1991 року № 576- ХІІ зі змінами  та доповненнями (останні зміни та доповнення - ЗУ № 622-XIV  (622-14)  від 05.05.99,  ВВР,  1999,  № 26,  ст. 213 № 1708-ІІІ  (1708-14)  від  11.05.2000)  у   товаристві   з обмеженою  відповідальністю створюється  статутний фонд, розмір якого повинен   становити   не   менше   суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним   платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої  на  момент  створення  товариства  з  обмеженою відповідальністю  (Частина   перша   статті    52    із змінами,   внесеними  згідно  із  Законами №  3709-12 від 16.12.93, N 622-XIV від 05.05.99).

Товариство може визначити і більший статутний фонд.Чинне законодавство обмежень щодо максимального розміру статутного фонду як і кількості учасників не передбачає.

Звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення внеску не допускається, в тому числі і шляхом урахування вимог до товариства. На момент реєстрації кожний із його учасників повинен внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, невнесена сума підлягає внесенню не пізніше року з моменту реєстрації. При невиконанні цього обов'язку з винного учасника стягується 10 відсотків річних до невнесеної суми о В тому разі коли при невнесенні означеного вкладу загальний мінімальний розмір статутного фонду зберігається, товариство вправі зареєєструвати це зменшення, або припинити свою діяльність шляхом ліквідації. Такі ж наслідки повинні наступити і

- 49 -

в разі зменшення статутного фонду проти обов'язкового після закінчення фінансового року по іншим причинам . Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається лише після оповіщення всіх його кредиторів. Останні в такому разі вправі вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань та відшкодування збитків.Збільшення статутного фонду проводиться лише після внесення всіма учасниками передбачених вкладів у повному обсязі.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад,, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю за згоди інших учасників вправі уступити свою долю повністю чи її частину одному або декільком Іншим учасниками того ж товариства, а якщо інше не передбачене установчими документами, то і третім особам. При уступці долі учасники товариства користуються переважним правом придбання долі учасника, що її реалізує пропорціонально їх долям в статутному фонді.. Якщо частина учасників не виявляє такого бажання, то право придбання у відповідних пропорціях залишається за іншими учасниками. В разі, коли ніхто із учасників товариства не виявив бажання придбати долю вибуваючого, то таке право - за умови повного внесення внеску, виникає у третіх осіб.  3 передачею долі до вступаючого до товариства учасника переходять всі права та обов'язки вибуваючого. За рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю таку долю може придбати і само товариство. Воно в такому разі на протязі року повинно передати її учасникам чи третім особам. Розподіл прибутку за вказаний строк проводиться між членами товариства без урахування придбаної товариством  долі..

При виході із товариства учасникам виплачується пропорціонально його долі в статутному фонді вартість частини майна товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. На вимогу вибуваючого його вклад повністю або частково може бути повернуто в натуральній

- 50 -

формі . Якщо повернення майна, на якому базується діяльність товариства, може фактично призвести до припинення його діяльності, то сплачується лише його вартість. Вибуваючому учаснику також сплачується належна йому частина прибутку. Майнод що передане товариству лише у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

В разі смерті фізичної особи чи реорганізації юридичної особи - учасників товариства з обмеженою відповідальністю - їх правонаступники мають переважне право до вступу в товариство. При невиявленні такого наміру чи відмові від вступу, їм повертається у грошовій або натуральній формі належна правонаступнику частка, її вартість визначається на деньсмерті фізичної чи реорганізації юридичної особи. Відповідно статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю підлягає у встановленому порядку зменшенню. Стягнення на долю учасника по його власним зобов'язанням не допускається. Але боржники у встановленому порядку вправі вимагати виділення чи зменшення долі і після задоволення їх вимог звернути на неї стягнення.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7