Фінанси Київської Русі

Корана містилися імена правителів, роки та місяці карбування.

Так історично склалося, що основним грошовим металом як у Європі, так і

в Київській Русі, було монетне срібло азійського походження, що в ті часи

цінувалося набагато дорожче, ніж тепер. Карбування монет на території

сучасної України почалося в кінці X ст., спочатку в Києві, а потім у

Тмуторокані (2 - а пол. XI ст.), почали виготовляти в часи князювання

Володимира Великого. Це були золотники і срібляники. Пізніше Святополк

Окаянний та Ярослав Мудрий випускали лише срібну монету довільної маси.

Обсяг карбування був незначним (декілька тисяч штук), про що свідчать

скарби, яких на сьогодні знайдено лише близько 10 золотих та понад 250

срібних давньоруських монет X — XI ст. Археологічно-нумізматичні знахідки

свідчать про загальну суму монет в грошовому обігу того періоду і

стверджують, що кілька тисяч давньо-руських, монет в основному були

випущені в Києві протягом одного століття.

Тому стає зрозумілим, що для такої мізерної кількості примірників не

варто було влаштовувати стаціонарний монетний двір. Для виготовлення

кількох десятків монет в день достатньо було праці одного чоловіка з парою

штемпелів та ручним молотком . Чому ж тоді карбували ці монети, які аж ніяк

не складали конкуренції арабським куфічним диргемам чи візантійським

солідам? Річ у тім, що, окрім економічного значення, монета має ще й

політичне. На ній обов'язково зазначається ім'я власника., період правління

та країна, в якій вона була виготовлена. Монета є своєрідною візиткою, що

говорить про незалежність володаря і могутність держави. Наприклад, на

давньо-руських срібляниках міститься напис: "Володимир на столі (престолі)

а це його срібло". [7, c.30] Монета починає, виконувати свою основну

функцію засобу купівлі-продажу. Значну частину монет слов'яни вилучали з

обігу і переплавляли в більш зручні для користування грошово-вагові злитки,

що називалися гривнями. Меншими грошовими одиницями в Київський Русі були :

ногата, куна, вивериця, різана. За формою гривня, можливо, походить із

Греції, бо вона дещо нагадує компоненти архаїчної драхми, що складалася з

шести зв'язаних до купи чотиригранних коротких металевих паличок. Як

відомо, всі номінали кунної грошової системи Київської Русі об'єднувалися

гривнею, грошово-ваговою та грошово-рахунковою. До нашого часу дійшло три

види срібної грошово-вагової гривні: київська (140-160 г.), чернігівська

(196-204г.) та новгородська (в середньому 204 г.) Грошово-рахункова гривня,

що складалася з певної кількості монет, називалася ще кунною гривнею, бо

кожному виду хутра відповідала монета або її певна частина. Спочатку вагова

і кунна гривні були однаковими, та з початку XII ст., в наслідок

нестабільної ваги та збільшення лігатури імпортованих монет, до срібної

вагової гривні почали прирівнювати чотири гривні кун.

Роздроблена, ослаблена князівськими міжусобицями Київська Русь на

початку XIII ст. не змогла протистояти добре організованим чисельним

монголо-татарським полчищам, тому її територія, окрім Новгородщини, ввійшла

в засновану Батиєм Золоту Орду. Карбування єдиної монети для новоствореної

імперії так і не розпочалося, бо протягом XIV ст. держава пережила ряд

тяжких економічних та політичних криз і розпалася на кілька ворогуючих між

собою ханств. Період з кінця XIII до середини XIV ст. в історії прадавньої

України вчені називають "Безмонетним", бо постійні військові змагання та

систематичні грабунки місцевих жителів призвели до зубожіння слов'янських

земель, що підтверджується майже повною відсутністю монетних скарб.

Але можна зробити висновок, що перша поява гривні в Україні свідчить

про високий рівень концентрації багатства в руках панівної верхівки і

виникнення особливих форм виробничих відносин і обміну, а також це є одне з

перших свідчень про наш споконвічний державний герб — тризуб. Бо як відомо,

перші срібні Українські гроші мали такий вигляд: На одному боці монети

зображення князя Володимира на престолі, а на другому — державний герб

тризуб.

2. Внесок київських князів в розвиток фінансових відносин

Олег. Князювання Олега в Києві (882-912) почалося, як про те свідчить

"Повість временних літ", зі створення опорних пунктів центральної влади

(міст) у племінних княжіннях, зі встановлення попервах приблизного порядку

стягнення данини на підвладних князеві землях. Далі поступово поширюється

влада Києва на землі незалежних раніше племінних княжінь: "Почав Олег

воювати древлян і примучив (підкорив) їх, збираючи з них данину по чорній

куниці". [8, c.30] По тому до складу держави, що формувалася, ввійшла

більшість південно-руських племінних княжінь: спочатку сіверян і радимичів,

потім уличів. Давньо-руська держава почала складатися на Півдні. Землі

інкорпорованих до держави князівств одразу ж обкладалися даниною, на них

поширювалися системи судочинства й адміністрації. Так формувалася державна

територія Давньої Русі, в якій проживало понад 20 різних народів. Давньо-

руська держава часів Олега залишалася все ж таки не досить консолідованою.

Влада київського князя в землях племінних княжінь була ще слабкою, часом

формальною, а системи управління, стягнення данини й судочинства

примітивними й діяли час від часу, коли наїжджали княжі дружинники з Києва.

Та країна була, як на свій час, економічно-розвинутою й мала велику

військову потугу, про що свідчить сама можливість здійснення грандіозного

воєнного походу Русі на Візантію 907 р. Завдяки переможному походові Русі

на Царгород Олег підписав вигідний для своєї держави мир з імператором.

Візантійському урядові довелося сплатити русам велику контрибуцію й надати

особливі пільги руським купцям і послам, яких не мала жодна інша країна.

Зокрема, греки повинні були протягом шести місяців годувати купців,

постачати їм вітрила, снасті й інше корабельне спорядження на зворотний

шлях. А в 911 р. русько - грецька угода була суттєво доповнена. В ній було

окреслено правові норми взаємин, правило розв'язання конфліктів.

Отже, Князь Олег сформував державу Київську Русь, запровадив дієвий

механізм фінансового забезпечення потреб, який на той час хоча і базувався

на застосуванні сили, але в тодішніх умовах забезпечував стабільність

надходжень до казни, як із внутрішніх так із зовнішніх джерел.

В часи князювання Олега пожвавився економічний розвиток суспільства.

Будівництво держави було продовжено за наступника Олега - Ігоря, який знову

приєднав до держави княжіння уличів і древлян, що відпали було після

звістки про загибель Олега. Ігор також підписав з Візантією союзну угоду,

але вона виявилася менш вигідною для Русі, ніж русько - візантійські

договори 907-911рр. Великі і малі війни приносили славу та багатство князям

і старшим дружинникам. Водночас вони відривали від мирної праці людей, що

послаблювало економіку держави. Тому головним джерелом зброї, харчів,

коней залишалося стягнення данини, яке було особливо жорстоким. Саме за те,

що князь Ігор зібрався в друге стягнути данину з древлян, він був забитий

повстанцями данниками. Зі смертю Ігоря закінчився перший етап у розвитку

державності на Русі.

Ольга. Єдиний відомий із літопису син Ігоря - Святослав - був ще

хлопчиком, і на князівський престол сіла дружина вбитого князя Ольга. Вона

виявила себе розумним, енергійним і далекоглядним діячем. Ольга жорстоко

придушила повстання древлян навесні 945 р., разом із тим вона розуміла, що

необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, тому і

впроваджує перші в Київський Русі "реформи". Суть їх полягала в тому, щоб

чітко встановити землі, з яких мала збиратися данина, розмір данини, який

міг би забезпечити достатні надходження до казни і не обтягувати племена.

"Повість временних літ" розповідає: " І пішла Ольга по Древлянській землі з

сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її

й ловища.". І далі пішла Ольга до Новгорода й встановила по Мсті погости й

данини, й по Лузі Оброки й данини, ловища її є по всій землі". [8, c.32]

Є підстави розглядати державні нововведення Ольги як регламентування

повинностей залежного населення (запровадження "уроків"), створення

уставів, що ними керувалися княжі дружинники, збираючи данину, виконуючи

адміністративні й судові функції. Все це було, напевно, пов'язано з

переходом від системи полюддя до нового порядку стягнення данини через

спеціально посланих людей, що приймали її від населення в укріплених

пунктах - "становищах": Ольгою були також влаштовані опорні пункти

центральної влади на місцях, адміністративна ж і судова системи поширені

практично на всі підвладні Києву землі племінних княжінь. Щоб забезпечити

себе постійним притоком прибутків, Ольга закріпила за княжою казною права

на багаті хутровим звіром землі. З князюванням Ольги можна пов'язувати

настання другого етапу в розвиткові давньоруської державності

Володимир Великий (980-1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і

зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову

добу в історії Київської Русі.

Володимир взяв під свою тверду руку Давньоруську державу ще не досить

консолідованою, на відміну від попередників у центрі його уваги був

добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Володимир успішно

вирішив три основні завдання.

Перше полягало в тому, що він повертає до складу Русі землі племінних

княжінь хорватів і дулібів (981 р). Протягом 981-984 р.р., була відновлена

влада Києва над княжіннями радимичів і вятичів. Близько 988 р. Володимир

провів адміністративну реформу, в результаті якої вождів племінних княжінь

замінили в різних містах держави сини Володимира, чим назавжди було зламано

сепаратизм племінної верхівки, а Київська Русь стає об'єднаною державою.

Також значно змінилась система державної влади на місцях. Відтоді в

основних містах держави від імені київського князя збирають данину,

управляють і чинять суд його намісники, котрі, в свою чергу, мають у

підлеглості урядовців нижчого рангу, що порядкують у тій чи інший волості.

Отже, за Володимира вперше на Русі склалась завершена система збирання

податків, яка була повністю підконтрольна Київському князю.

Друге завдання полягало в тому, що він провів і судову реформу. В

літописі Нестора читаємо, що Володимир разом із дружинниками дбав про

"Устав земляний", започаткував вироблення "уставу", який регулював би

правові відносини в суспільстві, вдосконалив чинний кодекс звичаєвого права

- "Закон Руський" для пристосування його до умов часу." [8, c.36] "Устав

земляний" Володимира продовжив політично-правову лінію, яку накреслила

своїми "Уставами" й "уроками" княгиня Ольга.

Третє завдання полягало в тому, що Володимир запровадив на Русі

християнство (у 988 р.), що мало позитивні наслідки. Воно зміцнювало

авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Значний поштовх дала

нова ідеологія піднесенню давньоруської культури, поширилися писемність і

книжність. В Києві, а далі повсюдно на Русі почали влаштовувати школи й

книгописні майстерні. Запровадився могутній механізм управління державними

справами, що суттєво допомагав князю, - церкви. На утримання церкви

Володимир виділяв десяту частину княжої казни, що є прообразом гарантованих

видатків держави з бюджету на відповідні потреби.

Ярослав Мудрий. (1015-1018 рр., 1036-1054 рр.) Тривале князювання

Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі. Він розвинув і

вдосконалив багато з того, що започаткував Володимир. Ярослав продовжував

розширювати кордони своїх величезних володінь. Завдяки його підтримці

швидко зростала церква, розбудовувались міста. У часи князювання Ярослава

завершилося будівництво Давньоруської держави. Було остаточно зламано

місцевий сепаратизм, вдосконалився державний апарат. Полюддя замінювалося

м'якими, більш передовими формами данини, що відповідало змінам в

суспільстві. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи закони в єдину

"Руську правду", яка стала правовим кодексом усієї країни (близько 1037

р.).

Отже кожний з київських князів робив свій внесок в розвиток економічних

відносин, спираючись на досягнення своїх попередників. Кожний з князів,

продовжував той напрям розвитку, який зазначав попередній князь, але і вони

також вносили свої закони і порядки в суспільне життя, торгівлю, просвіту

та в більшості випадків не цурались брати досвід інших іноземних країн

світу і підтримувати дипломатичні стосунки.

3. Історичне значення фінансових відносин.

Охоплюючи величезну територію - від Балтики й Північного океану до

Чорного моря, від Волги до Карпат, - Русь становила собою історично важливу

контактну зону між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і

Скандинавією. Це й зумовило її швидке входження до загально європейського

історично-культурного процесу.

Давньоруська держава із центром у Києві відкрила новий, феодальний

період в історії східних слов’ян, котрі проминули у своєму розвитку

рабовласницьку формацію. На базі розкладу первіснообщинного ладу в них

одразу почав формуватися феодалізм. Головну особливість його раннього етапу

становила данинна форма експлуатації трудящого населення. Поступово, в міру

захоплення князями і знаттю общинних земель, складалося феодальне помістя.

Це, у свою чергу, спричинилося до виникнення такої форми експлуатації, як

відробітки. Вперше про них згадує літопис 946 р. "Уроки", запроваджені

Київською адміністрацією, стали, по суті, нормативними підробітками і

збільшенням попиту на сільськогосподарську продукцію. Третьою формою

феодальної експлуатації була грошова рента, засвідчена писемними джерелами

у X ст. У ХІІ- ХІІІ ст. вона поширилася - по всій Русі. Суспільно-політичне

життя в Київській Русі завжди позначалося неабиякою активністю. За

літописами, в ньому брали участь практично всі верстви тогочасного

населення. Причиною цього були гострі соціальні протиріччя. Влада й

управління на Русі цілком зосереджувалися в руках феодалів, насамперед

князівсько-боярської верхівки. Князь виступав не тільки верховним

правителем країни, землі, волості, а й законодавчим розпорядником усього

життєвого укладу. Його відсутність у місті чи землі порушувала нормальне

функціонування всіх місцевих адміністративно-управлінських служб. Зміна

князів звичайно призводила й до зміни попередньої адміністрації, яка не

тільки не мала імунітету щодо князівської влади, але й безпосередньо їй

підпорядковувалась.

Однією із суттєвих функцій князівської влади була законодавчо-судова.

Від перших же років існування Київської держави князі розпочали активну

законодавчу діяльність. Деякі дослідники детально вивчили її й на цій

основі розкрили феодальний характер давньоруського законодавства. Устави й

уставні грамоти Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, Ізяслава,

Святослава та Всеволода Ярославичів, Володимира Мономаха та інших князів

показують: їхня законодавча влада поширювалася практично на всі сфери

буття. Вона регламентувала норми міського життя, надходження данини на

користь держави, розпоряджалася міським земельним фондом, комунальним

благоустроєм (Устав Ярослава "О мостах"), визначала місце церкви в

державному управлінні (Устав новгородського князя Всеволода про церковні

суди, людей і міри торгові). На службі у князя перебувала верхівка

феодальної знаті, соціальне й майнове становище якої значною мірою

визначалося її участю в державному правлінні. Руські володарі укладали

мирні та союзні Угоди з Візантією й Германською імперією, Польщею й

Угорщиною, Литвою та Ятвягами, скріплюючи їх подеколи, що було нормою

міжнародних відносин середньовіччя, династичними шлюбами. Київська Русь

відіграла вагому роль у міждержавних відносинах у Європі, її втручання в

той чи інший конфлікт бувало досить, щоб розв’язати його. Договори 907 і

911 рр., які підписав князь Олег з Візантією, стали першими дипломатичними

й правовими актами молодої Давньоруської держави.

Високопродуктивними були землеробство і скотарство, ремесла й промисли.

Основною тенденцією економічних зв’язків був обмін у межах невеликих

районів, а також в межах усієї країни. Обмін мав різні форми і здійснювався

або через замовлення, або через купівлю-продаж. Для цього існували постійно

й періодично діючі ринки в містах і селах (такі села називають погостами,

що означало місце "гостьби" - торгівлі) [9, c.360] . Енергійні і заможні

руські купці були відомі мало не в усьому тогочасному світі.

Навала орд Батия завдала поступальному розвиткові Київської Русі

непоправного удару. Кочовики зруйнували державу, її квітучу культуру,

високорозвинене ремесло, знищили найбільші осередки життя, вигубили або

забрали в рабство значну частину населення. І все ж Українська держава не

занепала, вона проіснувала ще 200 років, тільки ядро її перемістилося на

захід, де нині є Східна Галичина, Волинь і Холмщина.

ВИСНОВОК

Розглянувши Київську Русь з моменту виникнення як самостійну державу,

можна зробити висновок, що вона залишила яскравий слід у світовій історії

IX -ХІІІ ст. ЇЇ внесок до середньовічного політичного, економічного,

суспільною і культурного життя був надзвичайно вагомим. Також слід

зазначити, що великим був вплив київських князів. Влада перших київських

князів у різних частинах їхніх володінь була обмеженою й неоднакової сили.

Примітивна політична організація, надто великі відстані стояли на перешкоді

встановленню якогось об'єднаного політичного цілого. Перші київські князі

мали дуже обмежені контакти і вплив на підвладні їм племена, особливо ті,

що були віддалені від головних міст і поселень. Збирання данини

забезпечувалося виключно грубою силою, на яку була спроможна княжа дружина.

Між князем і дружиною виникали особисті, безпосередні та взаємозалежні

стосунки, які були основою політичної організації ранньої Київської

держави. Так, у походах за даниною і в намаганнях підпорядкувати собі

торгові шляхи до далеких країн князі з їхніми дружинами менш ніж за сто

років створили величезне й могутнє об'єднання - Київську Русь.

Всі форми визискування трудящого люду визначалися рівнем розвитку

виробництва на той чи інший момент. Зі свого боку, вони впливали на

економічне становище суспільства. Характерною особливістю Київської Русі

були швидкі темпи її соціального-економічного розвитку. За порівняно

короткий історичний період вона досягла значних успіхів у розвитку

сільського господарства, ремесла, торгівлі тощо.

Кожен з князів робив свій внесок у розвиток держави, спираючись на

досягнення та помилки попередніх князів. Так, повстання древлян

підштовхнуло київський уряд провести певну регламентацію феодальних

повинностей у державі. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи

закони в єдину "Руську правду", яка стала правовим кодексом усієї країни.

Великий міжнародний авторитет і військова міць Давньоруської держави

поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Дуже важливу роль в

економіці Київської Русі відігравала торгівля, рівень розвитку якої

визначався станом сільськогосподарського і ремісничого виробництва.

Звісно, в період становлення Київської Русі закони про різного роду

податі не мали такого характеру, як сьогодні, однак певний порядок тоді

існував і його мабуть таки дотримувались якщо не всі, хто був під владою

князів, то в князівських палатах напевно.

Але, окрім війн, загарбання земель, збору данини, князі ставили до

уваги добробут володінь, впорядкування судової, адміністративної,

законодавчої, правової системи, налагодження торгівельних зв'язків з іншими

країнами, укладання вигідних договорів, розвиток грошової системи, а також

культури, мистецтва, просвітництва.

Тому потрібно зважати на те, що всі ці досягнення зісталися на цілі

століття потім взірцем і правилами для подальшого розвитку країни і для

наступних поколінь.

ІІ. Практичний розділ.

1. Заходи по покращенню фінансового стану

ВАТ «Черкаське хімволокно»

В складних економічних умовах, коли знижується ефективність діяльності

підприємства через ряд негативних факторів (відсутність коштів у

внутрішнього споживача, неконкурентоспроможність продукції на зовнішньому

ринку та ін.), все більшого значення набуває пошук шляхів зниження

собівартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності. Розглянемо

економічний ефект від впровадження такої стратегії в ВАТ “Черкаське

хімволокно” на прикладі заміни перемотувальних машин БП на машини PCW-15

фірми «Barmag Spinnzwwirn», Німеччина, що дозволить випускати віскозну

нитку на паковці вагою 5,0 кг з резервною намоткою і заданої довжини нитки

на кожній паковці, що суттєво вплине на конкурентноздатність цієї

продукції. Разом з цим усунеться проблема невідповідності потужностей

перемотувальних цехів, що виникла через відсутність ринку збуту віскозної

нитки на секційних котушках (для трикотажної промисловості ).

Отже, розглянемо ряд характеристик перемотувальної машини PCW-15.

Машина PCW-15 застосовується для перемотки безперервних, гладких,

текстурированих і кручених хімічних комплексних ниток, пряжі із штапельного

волокна, змішаної і фасованої крученої пряжі.

Машина відповідає сучасним вимогам і признаним правилам техніки

безпеки. Перемотувальна машина PCW-15 призначена для перемотки/намотки

різних матеріалів, забезпечує намотку ниток з постійним чи безперервним

зменшуючимся зусиллям натяжіння нитки. Управління швидкістю намотки, після

її задання за допомогою центрального задаючого пристрою, здійснюється за

допомогою електронного управління. По досягненню заданої довжини намотаної

нитки здійснюється автоматичне відключення головки.

Знімання бобін робить обслуговуючий персонал вручну. Оскільки нашою

головною метою на зовнішньому ринку є підвищення конкурентоспроможності

віскозної нитки та закріплення своїх конкурентних позицій, обсяг продукції,

що випускається, залишається незмінним.

Наведемо основні техніко-економічні показники вказаних машин.

Таблиця 1

Основні техніко-економічні показники перемотувальних машин.

|Назва характеристики |Машина БП |Машина RCW-15 |

|1. Норма виробітку, кг |185,3 |218,75 |

|2. Кількість веретен на 1 машині, кг|16 |30 |

|3. Лінійна швидкість намотки, м./хв.|391,7 |750 |

|4. Тривалість зміни, год. |8 |8 |

|5. Кількість обривів на 100 веретен |55 |25 |

|за годину | | |

|6. Норма продуктивності одного |2208 |4118 |

|веретена за зміну, кг | | |

|7. Число оборотів веретена за |1166 |2176 |

|хвилину | | |

|8. Фронт обслуговування, маш. |6,0 |2,0 |

|9. Продуктивність, кг/добу |63,83 |226,04 |

|10. Кількість машин в роботі |203 |58 |

|11. Кількість машин в заправці |208 |59 |

|12. Річний випуск віскозної нитки, |4685 |4685 |

|тн. | | |

|13. Нормативний сер. добовий |16,5 |16,5 |

|коефіцієнт при трьохзмінній роботі | | |

Як бачимо за даними таблиці 1 машина PCW-15 має кращі технічні

показники за верстати БП. Так лінійна швидкість намотки віскозної нитки

збільшилась на 385,3 м/хв. Незважаючи на підвищення веретен на одиницю

нового обладнання, кількість обривів на 100 веретен за годину зменшиться на

30%. Відтак норма продуктивності кожного веретена зросте на 1910кг/зміну

(4118-2208).

Кількість машин PCW-15, необхідних для виконання річного планового

завдання (Км) розрахуємо по формулі:

ВП · Кср.доб.

Км = --------------------, (1)

Nзм · Тзм · Пр

де ВП - річний випуск віскозної нитки, тн;

Кср.доб - нормативний середньодобовий коефіцієнт при трьохзмінній

роботі;

Nзм - кількість змін за рік;

Тзм - тривалість зміни, в годинах;

Пр - продуктивність, кг/добу.

Продуктивність розраховується за формулою:

Нв Nзм · Тзм

Пр = --------------- · --------------

Фо · Тзм Nдн , (2)

де Пр - продуктивність машини, кг/добу;

Нв - норма виробітку , кг;

Фо - фронт обслуговування, маш.;

Тзм - тривалість зміни, год.;

Nзм - кількість змін за місяць;

Nдн – кількість днів в місяці.

За формулою 2 продуктивність дорівнює:

185,3 62 · 8

Пр, бп = ----------- · ------------ = 63,83 (кг/добу)

6 · 8 30

218,75 62 · 8

Пр, pcw = ----------- · ------------ = 226,04 (кг/добу)

2 · 8 30

Кількість машин за формулою 35 складє:

4685000 · 16,5

Км, бп = --------------------- = 203 (машини)

744 · 8 · 63,83

4685000 · 16,5

Км, pcw = --------------------- = 58 (машини)

744 · 8 · 226,04

Розрахуємо необхідну кількість машин з урахуванням планових ремонтів,

які складають 2,65 %:

Кз, бп = 203 · 1,0265 = 208 (машин)

Кз, рсw = 58 · 1,0265 = 59 (машин)

Отже, з наведених розрахунків ми бачимо, що для того, щоб виконати

річний план по виробництву віскозної нитки замість 208 машин БП нам

необхідно лише 59 машин РСW-15.

Тепер підрахуємо витрати, пов'язані із заміною перемотувальних машин

(таблиця 2).

Таблиця 2

Капіталовкладення, пов’язані з процесом заміни перемотувальних машин грн.

|Назва |Вартість |

|1. Перемотувальні машини PCW-15 в кількості 59 машин |16 291 080 |

|2. Будівельно-монтажні роботи та налагоджування (10% |1 629 108 |

|від вартості обладнання) | |

|Всього |17 920 188 |

Отже, ми підрахували витрати, пов'язані з заміною перемотувальних

машин. Оскільки машини РСW-15 дозволяють випускати віскозну нитку на

паковці вагою 5,0 кг з резервною намоткою заданою довжиною нитки на кожній

паковці, це значно підвищує конкурентоспроможність.

Паковка, що застосовується зараз при пакуванні бобін з машин БП не

відповідає світовим вимогам. Проаналізуємо витрати на пакувальні матеріали

до і після застосування нових перемотувальних машин, які наведені у вигляді

таблиць 3 і 4.

Таблиця 3

Витрати на пакувальні матеріали для бобін з машин БП.

|Назва матеріалу |Од. |Ціна, |Норма |Кількість |Сума на |

| |вим. |грн. |витрат | |випуск, грн. |

|Папір конденс. |Кг |6,11 |4,50 |21083 |128817 |

|Стрічка липка |п.м. |0,05 |120,00 |562200 |28110 |

|Клей КМЦ |Кг |2,50 |0,25 |1171 |2928 |

|Ярлики внутр. |т. шт. |3,00 |0,42 |1968 |5904 |

|Ярлики маркір |т. шт. |3,88 |0,14 |656 |2545 |

|Короб № 41 |шт. |7,85 |68,00 |318580 |2500853 |

|Патрон ПК-7 |шт. |2,75 |410,00 |1920850 |5282338 |

|Всього | | | | |7 951 495 |

Таблиця 4

Витрати на пакувальні матеріали для бобін з машин PCW-15

|Назва матеріалу |Од. |Ціна, |Норма |Кількість |Сума на |

| |вим. |грн. |витрат | |випуск, грн.|

|Плоский піддон |Шт. |8,33 |1,67 |7824 |65174 |

|Плівка M-PSC |Кг |31,20 |0,34 |1593 |49702 |

|Ярлик маркірований |Шт. |0,04 |3,4 |15929 |637 |

|Плівка поліетилен. |Кг |2,88 |0,23 |1078 |3105 |

|Стрічка упаков. |п.м. |0,05 |20 |93700 |4685 |

|Стрічка стальна |п.м. |0,10 |1 |4685 |469 |

|Патрон L=230 |Шт. |2,75 |200 |937000 |2576750 |

|Ярлик внутр. |Шт. |0,005 |200 |937000 |4685 |

|Бумага конденсована |Кг |6,11 |3,2 |14992 |91601 |

|Дошка |м3 |141,67 |0,0033 |15 |2125 |

|Прокладка без. |Шт. |1,82 |12 |56220 |102320 |

|отвер. | | | | | |

|Прокладка з отвер. |Шт. |1,82 |20 |93700 |170534 |

|Кожух |Шт. |1,82 |3,4 |15929 |28991 |

|Всього | | | | |3 100 778 |

Отже, з розрахунків, наведених в даних таблицях бачимо, що після

заміни перемотувальних машин БП на РСW-15 економія по пакувальним

матеріалам становить:

7 951 495 - 3 100 778 = 4 850 717 (грн.)

Наступний крок - розрахунок амортизаційних відрахувань за рік

перемотувальних машин РСW-15 і БП.

Згідно ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з

1.07.97 р. перемотувальні машини РСW-15 і БП відносяться до 3 групи, де

норма амортизації становить 15% (3,75% х 4 кв.) від балансової вартості на

рік. Норми амортизації застосовуються з понижуючим коефіцієнтом 0,8.

Аpcw = 17920188 · 0,8 · 0,15 = 2150422,6 (грн.)

Абп = 641666,7 · 0,8 · 0,15 = 77000 (грн.)

Отже, сума амортизаційних відрахувань становитиме 2150422,6 грн. на

рік. В той час як амортизаційні відрахування від балансової вартості

перемотувальних машин БП складають 77 000 грн. на рік. Тому маємо

збільшення амортизаційних відрахувань на 2073422,6 грн. (2150422,6 -

77000).

Виходячи з технічної характеристики перемотувальних машин БП та РСW-15

необхідно зробити розрахунки витрат на споживання електроенергії цими

машинами:

ВЕ = Не · Кср. доб. · Nд · Ц, (3)

де Нв - норма споживання електроенергії однією машиною, кВт/год.;

Кср.доб. - нормативний середньодобовий коефіцієнт при трьохзмінній

роботі;

Nд - кількість днів на рік;

Ц - ціна, грн.

За формулою 3 витрати на електроенергію дорівнюють:

ВЕбп = 13 · 16,5 · 365 · 0,022 = 1722,4 (грн.)

ВЕpcw = 11 · 16,5 · 365 · 0,022 = 1457,4 (грн.)

По розрахункам видно, що економія електроенергії по 1-й машині РСW-15

становитиме 265 грн. (1722,4 – 1457,4), тобто в цілому економія

енергоресурсів з урахуванням кількості обох типів машин буде дорівнювати

265118 грн. (1722,4 · 203 – 1457,4 · 58).

При встановленні нових перемотувальних машин маємо зниження витрат на

утримання та експлуатацію обладнання, оскільки нові машини мають

гарантійний строк (5 років), то витрати на ремонт і запчастини відсутні. А

по БП маємо наступні витрати:

1) витрати на запчастини

5300 грн./місяць · 12 міс. = 63600 грн.

2) витрати на ремонт та обслуговування машин

6500 грн./місяць · 12 міс. = 78000 грн.

При застосуванні нових машин з’явиться можливість скорочення витрат по

заробітній платі обслуговуючого персоналу. Так, якщо для обслуговування

парку машин БП потрібно було 33 робітника, при умові, що кожна особа

обслуговує 6 (фронт обслуговування) верстатів одночасно. А відповідно при

застосуванні нових машин штат робітників скоротиться на 29 осіб (58:2).

Враховуючи, що середня зарплата становить 175 грн., то економія коштів за

рік дорівнює 8400 грн. ((175 · 33 – 175 · 29) · 12 міс.). Вивільнених з

виробництва працівників можемо перевести в цех споживацьких інтересів, без

додаткових витрат на їх перепідготовку і без пониження тарифної ставки. До

того ж використання PCW-15 дозволить суттєво знизити трудове навантаження

кожному робітнику.

Підсумуємо результати, отримані з розрахунків, що були проведені

(таблиця 5).

Таблиця 5

Зміна показників при заміні перемотувальних машин (грн.)

|Статті витрат |Машина БП |Машина |Відхил. |

| | |PCW-15 | |

|1. Витрати на пакувальні матеріали |7951495 |3100778 |-4850717 |

|2. Амортизаційні відрахування |77000 |2150422,6 |+2073422,6 |

|3. Витрати на електроенергію |349647,2 |84529,2 |-265118 |

|4. Витрати на запчастини |63600 |- |-63600 |

|5. Витрати на ремонт і |78000 |- |-78000 |

|обслуговування | | | |

|6. Витрати по зарплаті |69300 |60900 |-8400 |

|Всього |8589042,2 |5396629,8 |-3192412,4 |

З даних, наведених в таблиці 5 бачимо, що заміна існуючого

перемотувального обладнання на більш сучасне дозволить знизити собівартість

віскозної нитки на 3192412,4 грн.

Отже, розглянемо зміни основних техніко-економічних показників, що

відбудуться при встановленні нових перемотувальних машин за допомогою

таблиці 6.

Таблиця 6

Ефективність впровадження нововведень при умові заміни перемотувальних

машин БП на PCW-15.

|Показники |Од. вим.|Значення показника|Абсол. |

| | | |відхил. |

| | |базового|розрахун| |

| | | |кового | |

|1. Машини встановлені |шт. |208 |59 |-149 |

|2. Обсяг виробленої продукції |тн |4685 |4685 |- |

|3. Товарна продукція в діючих цінах |тис. |21427,8 |18528,6 |-2899,2 |

| |грн. | | | |

|4. Собівартість виробленої продукції|тис. |18632,9 |15440,5 |-3195,4 |

| |грн. | | | |

|5. Бухгалтерський прибуток від |тис. |2794,9 |3088,1 |+293,2 |

|реалізації продукції |грн. | | | |

|6. Рентабельність |% |14,9 |20,0 |+5,1 |

|7. Затрати на 1 грн. ТП |грн. |0,87 |0,83 |-0,04 |

З результатів розрахунків наведених в таблиці 6 видно, що при заміні

застарілого перемотувального обладнання на більш сучасне і ефективне

собівартість виготовлення віскозної нитки зменшиться на 3192,4 тис. грн.,

що в сою чергу дозволить збільшити ставку прибутку (з 15% по машинах БП до

20% по PCW-15, від собівартості продукції), а відтак збільшить його розмір

на 293,2 тис. грн. і відповідно зросте рентабельність даної продукції з

14,9% до 20%. В той же момент це впровадження дозволить зменшити відпускну

ціну товарної продукції на 2899,2 тис. грн. і тим самим підприємство за

рахунок цього може успішно та в короткий термін реалізувати свою продукцію

споживачам на відміну від аналогічного товару конкурентів, ціни на який є

часто завищеними.

Отримані результати можемо зобразити графічно (рисунок 1.):

Рис. 1 Зміна економічних показників при впровадження перемотувальних

машин PCW

Останнім кроком є визначення періоду за який підприємство може

повернути кошти затрачені на купівлю і установку машин PCW-15.

Строк окупності визначається за формулою:

[pic], (4)

де БПрік – балансовий прибуток за рік, грн.;

?I – сума інвестицій в проект, грн.

За формулою 4 термін окупності дорівнює:

Ток = 17920188 / 3088100 = 5,8 (роки)

Отже бачимо, що фактично за 6 років ВАТ "Черкаське хімволокно" може

повністю відшкодувати свої витрати по даному нововведенню.

ВИСНОВОК

Для покращення фінансової ситуації підприємства і нарощування його

виробничого потенціалу була обгрунтована рекомендація по впровадженню 59

перемотувальних машин PCW-15 (виробництва Німеччини) замість застарілого

обладнання радянського виробництва (208 машин БП), для виконання річного

планового завдання (на базі текстильного цеху). Провівши відповідні

порівняльні розрахунки по основним показникам технологічних параметрів обох

типів машин вдалося зекономити кошти по пакувальним матеріалам на суму

4850,7 тис. грн., а також зменшити витрати по використанню енергоресурсів

на 265118 грн. При величині загальних капіталовкладень 17920,2 тис. грн.,

собівартість однієї тони віскозної нитки зменшиться на 3192,4 тис. грн., що

в свою чергу збільшить балансовий прибуток на 293,2 тис. грн., який

становитиме 3088,1 тис. грн. замість 2794,9 тис. грн., а також зменшить

затрати на 1 гривню товарної продукції на 4 копійки. Відтак зросте і

рентабельність віскозної нитки обробленої на нових верстатах (із строком

окупності 5,8 роки) на 5,1 %. Отже, всі показники свідчать про ефективність

запропонованого заходу.

[pic]

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Лановик Б.Д. та ін. Історія господарства: Україна і світ. – К.: Вища

школа, 1995. – 480 с.

2. Субтельний О. Україна, історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.

3. Василик О.Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 383

с.

4. Кухарець Л.В. Від данини до податків. - // Фінанси України. – 1997.

- №3. – с. 105, с.107.

5. Лановик Б.Д. Економічна історія України і світу. – К.: Вікар, 1999.

– с. 338.

6. Карский Е.Ф. Русская Правда. По древнейшему списку. – Ленинград; Изд-

во Академии наук, 1930. – с. 93, с. 26-30.

7. Фісун В. Історія грошей (найдавніші часи – Київська Русь) //

Чумацький шлях. – 1999. - №2-3.- с.30.

8. Історія України: нове бачення. - / Смолія В.А., - К. – Альтернативи,

2000. – с.30, 32, 36.

9. Толочко П.П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

-----------------------

базисна величина показники

прогнозна величина

одиниці виміру

затрати на

1 грн. товарної продукції

бухгалтерський прибуток

собівартість віскозної нитки

обсяг

випуску

показники

Страницы: 1, 2