|
Курсовая работа: Механізм приводу поршневого насосуРис. 7 Вихідні дані: - схема механізму без маховика; - маси і моменти інерції ланок: ;; . - середня кутова швидкість ведучої ланки ; - коефіцієнт нерівномірності руху ; - графік зведених моментів сил; - графік зведених моментів інерції. 3.2 Будуємо графік робіт сил опору Для цього застосуємо метод графічного інтегрування графіка зведених моментів сил. Послідовність інтегрування: - вибираємо полюс інтегрування Р на відстані Н=50 мм від осі ординат на продовженні вісі абсцис; - будуємо ординату, яка відповідає середині інтервалу 0-1, проектуємо її на вісі ординат і з’єднуємо точку 1’ ординати 01’ з полюсом Р; - теж саме робимо на наступних інтервалах; - з точки 0’ навої осі координат проводимо відрізок на інтервалі 0’1 паралельно променю Р1’ , з кінця отриманого відрізка проводимо відрізок на інтервалі 12 паралельно променю Р2’ і т.д.; - з’єднуємо отримані точки плавною кривою. Отримана крива О’К є графіком робіт сил опору. Оскільки за цикл усталеного руху робота рушійних сил дорівнює роботі сил опору, та з’єднавши т.О’ з т.К отримаємо графік робіт рушійних сил. 3.3 Будуємо графік приросту кінетичної енергії Виконавши алгебраїчне сумування ординат граіфка робіт рушійних сил (беремо зі знаком “+”) та графіка робіт сил корисного опору (беремо зі знаком “-”). Визначаємо масштабні коефіцієнти побудови графіків: 3.4 Будуємо графік зведених моментів інерції Ізв Для цього визначаємо зведений момент інерції для 12-ти положень механізму. Оскільки умовою зведення є рівність кінетичних енергій , та За цією формулою знаходимо зведені моменти інерції в 12-ти положеннях. Результати заносимо в таблицю 3.1. Розрахуємо зведений момент інерції для 3-го положення механізму. Значення зведених моментів інерції Таблиця 5.
За даними Табл.7 будуємо графік зведених моментів інерції, повернений на 900, в масштабі 3.5 Будуємо графік залежості -діаграма Віттенбауера Для визначення момента інерції маховика необхідно сопчатку визначити максимальний приріст кінетичної енергії , так як. визначаємо з діаграми Віттенбауера. Спочатку визначаємо кути, під якими будуть проведені дотичні до діаграми. При відомих значеннях , проводимо дотичні до діаграми Віттенбауера. Там де ці лінії перетнуть ординату , виділяємо відрізок ав. Визначаємо момент інерції маховика: . 3.6 Визначаємо геометричні розміри маховика Оскільки за попередніми розрахунками момент інерції маховика має велике значення і розміри маховика вийдуть великими, доцільно розмістити маховик на валу електродвигуна. Тоді момент інерції маховика буде мати таке значення: . Конструктивно приймаємо, що маховик виготовлений в вигдяді диска з масою, зосередженою на ободі, момент інерції якого: Тоді зовнішній діаметр маховика розраховуємо за формулою: де- відошення ширини маховика до його діаметра, яке рекомендується приймати в межах (приймаємо ); - густина матеріалу (для чавуна ). Знаходимо внутрішній діаметр кільця: D1=D·ΨH=0,46·0,8=0,368 м, де ΨH = D1/D - відношення внутрішнього діаметра кільця до зовнішнього, яке рекомендується приймати в межах ΨH = 0,6...0,8 (в даному випадку приймаємо ΨH = 0,6). Ширина обода маховика: Знаходимо масу маховика: Знаходимо колову швидкість обода маховика: Така швидкість дрпустима для чавунних маховиків (- допустима колова швидкість обода чавунних маховиків). Рис. 8 4. Синтез кулачкового механізму Схема механізму Виконуємо синтез механізму, кінематичний і динамічний аналіз кулачкового механізму з роликовим коромислом за вихідними даними: Таблиця 6.
4.1 Будуємо графік кутового переміщення штовхача Починаємо побудову з графіка аналога прискорень. Далі за методикою інтегруємо графік аналога прискорень і отримуємо криву яка представляє собою графік аналогу швидкостей штовхача. Інтегруючи цей графік, отримаємо криву, яка представляє собою графік кутувого переміщення штовхача. Визначаємо масштабні коефіцієнти побудови графіків: Масштабний коефіцієнт осі абсцис діаграм: Де -- фазові кути кулачка; (0-275) – відрізок відповідний суммі цих кутів. Масштабний коефіцієнт діаграми переміщення: Де максимальне значення переміщення; довжина відповідного до відрізка на діаграмі у мм. Масштабний коефіцієнт діаграми швидкостей: Де довжина відповідного відрізка(від полюса до початку координат) на діаграмі у мм. Масштабний коефіцієнт діаграми прискорень: Де довжина відповідного відрізка(від полюса до початку координат) на діаграмі у мм. Масштабний коефіцієнт діаграми кутової швидкості: Де кутова швидкість кулачка. Масштабний коефіцієнт діаграми кутового прискорення: привід поршневий насос кінетостатичний 4.2 Виконуємо перевірку розрахунків на ЕОММетод базується на графічному способі розвязання умови на базі графіка за цикл. В процесі рішення будують за заданим законом руху штовхача діаграми переміщення і аналогів швидкостей штовхача , а потім шляхом графічного виключення параметра будуюь діаграму , забезпечивши чисельно однакові масштабні коефіцієнти по обох осях. 1. Визначаючи параметри і е, слід памятати, що умови обовязково повинна виконуватись тільки при передачі руху від профілю кулачка до штовхача. А тому для кулачкового механізму з силовим замиканням вищої кінематичної пари і обертанні кулачка в напрямку руху годинникової стрілки значення і е можуть бути тільки такими, щоб можливе положення осі обертання кулачка на полі діаграми було праворуч від дотичної 1-1 до кривої , проведеної під допустимим кутом передачі тиску до осі на фазі віддалення. 2. Якщо рух передається від профілю кулачка до штовхача на фазі наближення, то щоб виконувалась умова , необхідно вісь обертання кулачка наполі діаграми розмістити ліворуч від дотичної 2-2 до кривої , проведеної на фазі наближення під допустимим кутом передачі тиску до осі . 3. В кулачкових механізмах із геометричним замиканням вищої кінематичної пари повинна виконуватись на фазі віддалення і наближення. Отже, можливе розміщення осі обертання кулачка при геометричному замиканні вищої кінематичної пари буле в заштрихованій зоні. Точка О перетину дотичних 1-1 і 2-2 покаже шукане положення осі обертання кулачка, яке забезпечує найменші розміри кулачка і всього механізму. При розміщенні осі обертання кулачка в точці А одержимо значення і е, які забезпечують виконання умови в будь-якому положенні механізму.
Кінці відрізків z з’єднуємо плавною кривою і отримуємо діаграму залежності . До отриманої діаграми проводимо дотичні під кутом тиску , а на їх теретині отримаємо точку 01, яка є центром обертання кулачка з мінімальним радіусом. Центр обертання кулачка можна прийняти в будь-якій точці зони, що утворилась між двома дотичними нижче точки 01. Приймаємо: - радіус початковой шайби 4. Побудова профілю кулачка. Побудова аиконується в масштабі . 1. Креслимо заданий графік функції руху штовхача, користуючись маштабними коефіцієнтоми по осі ординат і . З одного центра 01 проводимо коло радіусом і коло радіусом і е. 2. Напродовженні осі абсцис вибираємо довільну точку С що належить штовхачу, і проводимо паралельно до осі ординат лінію руху штовхача, на якій розмічаємо точками 1, 2, 3, ... ,m шлях руху точки С . 3. З центра О проводимо коло радіусом . Застосовуючи метод інверсії, у напрямку протилежному напрямку обертаннякулачка від лінії 001 відкладаємо фазові кути .Відкладаємо від прямої ОС в бік, протилежний обертанню кулачка, фазові кути, ділимо кути віддалення і наближенняна десять рівних частин і проводимо промені 0-1, 0-2, ... , 0-10 ., відповідно до положень штовхача. 4. Перенесимо за допомогою циркуля положення точоки С з розмітки на відповідні напрямні штовхача у відносному русі навколо кулачка і, зєднавши їх плавною кривою, одержимо теоретичний профіль кулачка. 5. Зточок теоретичного профілю проводимо кола радіусами і будуємо обвідну цих кіл, яка і буде практичним (робочим) профілем кулачка. Слід зазначити, що в кулачку центрального кулачкового механізму фазові кути і кути відповідних профілів збігаються, а в кулачках позацентрових кулачкових механізмів кути профілів віддалення і наближення залежно від величини і напрямку ексцентриситету можуть бути як більшими, так і меншимивідповідних фазових кутів. 6. Для побудови практичного профіля кулачка проводимо коло радіусом ролика, яке повторюємо багаторазово, прийнявши за центр лінію теоретичного профілю. Будуємо еквівалентний профіль, який є практичним профілем. 5. Аналітичне визначення радіуса-вектора теоретичного профілю кулачка Вихідні дані: = 20; =30о (0,524 рад); R0 = 34мм; =270о (4,7рад); Вихідні данні: R0 = 34мм, e = 10мм, j в = 115°(2рад.), j = 25° (0.35 рад.), j н = 130° (0.35 рад.) Sm = 20мм, rр = 0 мм Для даного закону руху коефіцієнти переміщення y і швидкості d вибираємо із таблиці. При К = j / j в = 100 / 115 = 0,87; y = 0,870; d = 1.8 Переміщення S і аналог швидкості при повороті і кулачка на кут j =100 °: S = (y ∙ Sm) = 0,870 ∙ 20 =17,4мм; = d ∙ = 1.8∙ = 18мм. Визначаємо S0, J: S0 = R02 – e2 = 342 – 102 =32,5 мм; tg J = == 0.21; J = аrctg 0. =12°4`25,79``. Визначаємо кут g - кут між радіусом – вектором теоретичного профілю і напрямом рушу штовхача g = arcsin ( e / r ) = arcsin ( 10 / 34) = 17°6`16,69``. Радіус - вектор практичного профілю кулачка буде : rп = r2 + rp2 – 2∙ r ∙rp∙cos (J + g ) = 342 + 02 – 2∙ 18∙ 0 cos (12°4`25,79``+ 17°6`16,69``) = 34мм. 5. Геометричний синтез евольвентного нульового прямозубого зачеплення Вихідні дані: мм - модуль; - число зубців першого колеса; - число зубців другого колеса; - коефіцієнт висоти головки зубця; - коефіцієнт висоти ніжки зубця; - коефіцієнт радіального зазору; - коефіцієнт округлення біля ніжки зубця; - кут профілю. 5.1 Визначення геометричних параметрів зубчастого зачеплення Визначаємо крок зачепленнямм. Визначаємо радіуси ділильних кіл:мм; мм. Визначаємо радіуси основних кіл:мм; мм. Визначаємо товщини зубців:мм; мм. Визначаємо радіуси западин:мм; мм. Визначаємо міжосьову відстань: мм. Визначаємо радіуси початкових кіл:мм; мм. Визначаємо висоту зубців:мм. Визначаємо радіуси вершин зубців:мм; мм. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, рефераты на тему, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |