Договір франчайзингу

в необхідності захисту ринку франчайзингу від зловживань, можливих у

зв'язку з несумлінною реалізацією франшиз і укладенням франшизних

договорів, що можуть значно обмежити права франчайзі.

В законодавстві України договір франчайзингу поки ще не знайшов свого

відображення. Однак правомочність укладення такого випливає з ст.42

Конституції України у відповідності з якою кожен має право на

підприємницьку діяльність не заборонену законом, а також з ст. 4 ГК України

(п.2), що передбачає можливість укладення угод які не передбачаються

законом але й не суперечать йому.

В цілому, законодавчу базу України в сфері охорони прав на об'єкти

промислової власності складають Закони України “Про охорону прав на

винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на знаки для товарів і

послуг”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про захист від

несумлінної конкуренції”. Сьогодні в державі діють 10 законодавчих, 11

підзаконних і безліч відомчих нормативно-правових актів, що регулюють різні

сторони правового захисту прав інтелектуальної власності. У цілому вони

забезпечують основні потреби правової охорони об'єктів інтелектуальної

власності, однак така кількість нормативних актів ускладнює їхню практичну

реалізацію.

Таким чином, розглядаючи проблему української законодавчої бази

франчайзингу, можна зробити висновок, що остання містить чимало білих плям.

Зокрема проблема оподаткування роялті. Так, термін “роялті”, відповідно до

пункту 1.11. статті 1 Закону України “Про ПДВ” № 168/97-ВР від 3 квітня

1997 року, визначається в значенні, що міститься в пункті 1.30 статті 1

Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22

травня 1997 року (зі змінами і доповненнями), а саме:

“Роялті - платежі будь-якого виду, одержані у вигляді винагород

(компенсацій) за використання або надання дозволу на використання прав

інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших

аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності

суб'єкта підприємницької діяльності, включаючи використання авторських

прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях

інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або

ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або

наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів

обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки

інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо

промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)”.

На практиці це визначення породжує питання про те, чи відносяться до

роялті ті чи інші платежі по угодах із промисловою власністю, зокрема,

платежі між учасниками франчайзингових відносин. Для цілей оподатковування

це має важливе значення, тому що відповідно до підпунктів 3.2.7 пункту 3.2

статті 3 Закону “Про ПДВ”, операції по виплаті роялті не є об'єктом

оподаткування на додану вартість.

Слід відмітити певну увагу виконавчої влади до питання франчайзінгових

відносин. Так в постанові Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1998 р. N

1931 “Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів

України” можемо прочитати наступне: “ Підготувати проекти Законів України:

Про франчайзинг (щодо використання суб'єктами малого

підприємництва технологій та торгової марки провідних фірм)...”.

В розпорядженні Київської Державної адміністрації від 17.03.99 р. N

363 ” Про Програму розвитку малого підприємництва в Києві на 1999 - 2000

роки” містяться такі вказівки : “ Вивчати досвід створення нових малих

підприємств у галузі виробництва товарів та надання послуг на основі

франчайзингу та сприяти його розвитку”.

Не обминув своєю увагою питання франчайзингу й Президент. Так в Указі “

Про заходи щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької

діяльності” від 15 липня 2000 року N 906/2000 йдеться про таке :

“Сприяти розвитку франчайзингових відносин, у тому числі шляхом

одержання суб'єктами малого підприємництва від власників знаків для товарів

і послуг прав на використання таких знаків;”.

“Внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів: - про

франчайзинг;...”.

Втім проект закону про франчайзінг й досі не знаходиться на розгляді

Верховної Ради України.

Потреба в систематизуванні діючої законодавчої бази в сфері

франчайзінгу є наочною. Також, не слід забувати про необхідність привести

її у відповідність с міжнародними угодами. Головну увагу необхідно

приділити тут питанням захисту прав на об'єкти промислової власності.

Договором про торгові аспекти прав на інтелектуальну власність (TRIPS)

визначено стандарти захисту прав інтелектуальної власності і заходів для

примуса дотримання цих прав у країнах учасницях Всесвітньої торгової

організації (ВТО). Ця організація замінила ГАТТ[1] як арбітра в міжнародній

торгівлі. Приєднання України до цієї організації багато в чому сприяло б

залученню іноземних інвесторів в нашу країну за допомогою франчайзінгових і

субфранчайзингових угод. Необхідними умовами при цьому повинні бути

відповідність Українського законодавства угоді ГАТТ, удосконалювання

судового рішення спорів, що виникають при реалізації прав інтелектуальної

власності.

Франчайзинг на українському ринку.

На відміну від Сполучених Штатів Америки, де, як згадувалося вище,

Франчайзинг створює 13 % національного багатства, франчайзинг на Україні

не набув таких вражаючих масштабів. Втім певна кількість підприємств на

Україні досить вдало використовують франчайзинг. Одним з прикладів

створення української франчайзингової мережі може бути досвід СП

"Американська хімчистка" (ACI - American Clearens International), що

започаткувало свою діяльність 1994 року в Києві. Перші кілька років роботи

пішли на те, аби добре опанувати ринкову нішу, створити власну торгову

марку. Головний акцент - на високу якість обслуговування клієнтів, що

забезпечувалась використанням сучасного обладнання, найкращих хімічних

матеріалів, ефективною організацією виробництва. Вже протягом першого року

роботи кількість клієнтів сягнула 6 тис. осіб. Крім них, з'явились і

колективні замовники: Посольство США, USAID, "Австрійські Авіалінії",

ресторани "Рівер Палас", "Арізона", "Студіо" тощо.

Зміцнивши позиції на столичному ринку, компанія ACI розпочала активну

експансію в інші регіони України. Але створення філіалів або дочірніх

підприємств за межами Києва керівництво "Американської хімчистки" визнало

недоцільним - через велику ймовірність того, що витрати на керування

мережею регіональних структур могли перевищити очікуваний прибуток. Тож

було взято на озброєння франчайзингову модель розвитку бізнесу. Адже

франчайзер практично не ризикує створити конкурента власній справі -

зазвичай чітко виражений локальний характер франчайзингових схем дозволяє

спокійно співіснувати франчайз-партнерам у різних містах (важко припустити,

що київська хімчистка відкриє свій приймальний пункт, скажімо, десь у

Херсоні).

До речі, кількість приймальних пунктів, які "працюють" на одну

американську хімчистку, залежить від конкретних умов її діяльності.

Приміром, у Києві на один цех припадає до 20 таких пунктів, у Херсоні - 3-

4, у Дніпропетровську - близько п'яти. Загалом на сьогодні в Україні діють

вже 7 регіональних франчайзі "Американської хімчистки": у

Дніпропетровській, Луганській, Херсонській, Запорізькій, Чернігівській та

деяких інших областях. І це, за словами Юрія Спекторова, президента СП

"Американська хімчистка", - не межа, оскільки провадяться переговори ще з

кількома потенційними франчайз-партнерами.

Визначивши модель франчайзингу, керівництво ACI почало її реалізацію:

розробили франчайзинговий договір, уклали дистрибуторські угоди з

провідними постачальниками обладнання для хімчисток. Особлива увага -

формуванню франчайз-пакета, котрий включає в себе всі атрибути, необхідні

для започаткування власного бізнесу під маркою "Американської хімчистки".

За словами Юрія Спекторова, "згідно зі світовою практикою, до

франчайзингового пакета входить певний набір послуг і дозвіл на

користування торговою маркою. Крім того, аби допомогти новоствореному

підприємству зіп'ястися на ноги, ми надаємо кожному франчайзі перші півроку

його діяльності ексклюзивне право на обслуговування "свого" регіону".

Ціна франчайзингового пакета, залежно від його комплектації, сягає від

58 тис. до 200 тис. доларів (80-85% від цієї суми становить вартість

обладнання). За оцінкою пана Спекторова, відкриття подібної хімчистки "з

нуля", та ще й самотужки, коштуватиме підприємцеві мінімум удвічі дорожче.

Термін окупності витрат для "середньостатистичного" франчайз-партнера ACI -

18-20 місяців.

Що входить до франчайз-пакета СП "Американська хімчистка":

обладнання для чищення і прасування одягу (в різноманітних варіантах

комплектації, залежно від розмірів хімчистки);

рекомендації і технічні умови на проект розміщення і монтажу

обладнання;

технічна підтримка під час встановлення та налагодження обладнання;

дизайн інтер'єрів центрального приміщення і приймального пункту;

піврічний запас витратних матеріалів і хімікатів;

стартовий менеджмент і навчання персоналу;

виготовлення фірмової символіки для приміщень і службового

автотранспорту;

десять комплектів уніформи для обслуговуючого персоналу;

інформаційна, рекламна та маркетингова підтримка;

право на використання торгової марки

Безумовно цікавою є практика франчайзингу на теренах інформаційних

технологій. Типовий представник цього напряму бізнесу - російська фірма

"1С". Фірму "1С" засновано 1991 року, її спеціалізація - комп'ютерні

програми та бази даних. Наприкінці 1993 року стало зрозуміло, що з'явився

новий перспективний сектор ринку - індивідуальне налагодження та

обслуговування користувачів облікових програм. Простим рішенням для "1С"

було б створити сервісні філіали і відділення, але зупинились на кращому

варіанті - розвивати бізнес за допомогою франчайз-партнерів. Передбачалося,

що підприємства-користувачі, які перебувають у процесі зростання,

замовлятимуть франчайз-партнерам "1С" налагодження гнучких облікових

програм згідно з індивідуальними вимогами, а франчайзі, в свою чергу,

оплачуватимуть право використання торгової марки материнської компанії,

технологічну підтримку, рекламу тощо.

Так виник "1С: Франчайзинг" - франчайзинговий проект з впровадження і

супроводження програм офісної автоматизації, в якому програмні продукти і

партнерська мережа - дві нероздільні складові бізнесу. Оскільки прямих

західних аналогів такого бізнесу не знайшлося, опрацювання зайняло досить-

таки чимало часу: лише з середини 1994 року почали укладати пробні

франчайзингові договори і формувати партнерську мережу. Випробувавши

систему відносин і проаналізувавши різні нюанси, з січня 1996 року вдалися

до широкої "розкрутки" мережі "1С: Франчайзинг", і результати виявилися

досить непоганими. Вже у першому літньому семінарі партнерів-франчайзі 1996

року брали участь понад 100 осіб.

Протягом 1996 року кількість франчайзі збільшилася з 80 до 414.

Сьогодні 1800 самостійних франчайз-партнерів (з яких понад 10 - в Україні:

у Києві, Львові, Одесі, Сумах, Рівному тощо) є опорою бізнесу "1С". На наш

погляд, франчайзинг - найкращий спосіб забезпечити високу якість робіт у

секторі послуг.

Економічний сенс франчайзингу полягає в поєднанні ефективності, енергії

і мобільності невеликого приватного підприємства та технологічних

досягнень, гарантій і розкрученої торгової марки великого постачальника.

Тільки невеликі приватні підприємства можуть приділяти належну увагу

потребам конкретного клієнта.А патронаж такої відомої фірми, як "1С",

переконує замовника: запропоновані йому рішення з автоматизації

удосконалюватимуться і підтримуватимуться на регулярній і довготривалій

основі.

Франчайзі також мають зобов'язання перед "1С": повинні щокварталу

сплачувати внесок у розмірі $100. Але ті фірми, які за квартал придбали не

менше 50 коробок, від нього звільняються. За останні три квартали через

кризу цю квоту знизили до 25 коробок. Понад 50% економічних програм "1С" і

понад 90% мережних версій реалізуються саме через франчайзі.

Компанія "1С" рідко підписує франчайзингові договори з фірмами чи

приватними підприємцями, що з'являються "нізвідки". В основному франчайзі

стають колишні дилери, які вже попрацювали з продуктами фірми "1С" і

розуміють її бізнес. Досить легко на умови договору франчайзі погоджуються

організації, які мають досвід аудиту чи консалтингу з обліку,

пусконалагодження локальних мереж чи системної інтеграції, "коробкового"

продажу програм чи комп'ютерів.

Під час кризи з'явилося чимало випадків формування франчайзингових

колективів із працівників навчальних закладів і комп'ютерних курсів,

відділів автоматизації банків чи розповсюджувачів правових інформаційних

систем. До речі, франчайзі "1С" досить успішно "пережили" серпневу кризу

1998 року. Криза показала, що ринок конче потребує консалтингових послуг, -

тимчасом як продажі "коробкових" програм та комп'ютерів зменшилися на 70-

80%, кількість замовлень на послуги - лише на 25%. Між іншим, суміжні сфери

- дилерство на теренах ПЗ та упроваджувальний франчайзинг - багато в чому

схожі. Це висококваліфікована інтелектуальна праця, якою можуть займатися

одні й ті ж люди. Але є й істотна відмінність: якщо економіка дилерства -

це в своїй основі економіка торгівлі, то економіка франчайзингу - це

економіка послуг.

Як працює мережа "1С: Франчайзинг"

"1С: Франчайзинг" - це мережа самостійних незалежних підприємств, які

отримали сертифікат фірми "1С" на надання комплексних сервісних послуг з

автоматизації облікової та офісної роботи, включаючи:

допомогу клієнту у виборі програмних засобів;

продаж та доставку програмних продуктів;

встановлення, налагодження і впровадження з урахуванням індивідуальних

особливостей діяльності підприємства;

обслуговування після продажу;

консультації і навчання користувачів.

Для успішного виконання цих функцій "1С" надає франчайзі методичну,

технологічну, інформаційну і рекламну підтримку, а також навчає й атестує

їх. Серед видів інформаційно-технологічної підтримки:

технологічне розсилання - щомісячний компакт-диск зі свіжими релізами

програм;

типові конфігурації, повідомлення з описанням поліпшень;

прайс-аркуші, інформаційні листи партнерам, новини і щоквартальний

каталог програмних продуктів;

методичні посібники;

демо-версії програмних продуктів, типові методики показу, слайди та

відео;

консультації електронною поштою (7000 звертань на місяць);

партнерський компакт-диск з рекламно-інформаційними матеріалами;

Web-сервер www.1c.ru тощо.

Серед інших також на Україні слід відмітити діяльність таких компаній

що використовують франчайзінг “Ростікс”, “Mc Donalds», «Coca Cola”, “СИНТ-

Мастер”.

Аналізуючи стан франчайзінгових відносин на Україні дістаємося

висновку, що однією з основних рис, українського франчайзінгу є присутність

іноземного елементу. Це викликає певні правові проблеми:

а) з’ясування правосуб’єктності іноземної сторони;

б) правове регулювання і захист виключних прав промислової власності;

в) відповідність українського законодавства міжнародним нормам і

угодам.

Таким чином забезпечення правової охорони інтелектуальної власності,

шляхом законодавчого врегулювання, та приведення законодавчої бази

франчайзінгу у відповідність з міжнародними угодами є невід’ємними умовами

просунення та розвитку франчайзінгу на українському ринку.

Висновок

Стрімке зростання франчайзингу, що спостерігається практично в усьому

світі, схоже, буде продовжуватися. Однак дуже мало імовірно, щоб

франчайзингові системи завтрашнього дня були цілком ідентичними тим, що

існують сьогодні. При стрімких змінах економіці й у той час, коли ідея

створення єдиного світового ринку практично стала реальністю, деякі

внутрішні аспекти природи франчайзингу як такого знаходяться на межі зміни.

Одним із ключових факторів, що стимулюють ріст франчайзингу, є

зменшення частки традиційного виробництва і витиснення його сектором сфери

послуг. Франчайзинг особливо добре підходить для бізнесу в сфері

суспільного харчування, тому велику популярність, у наш час, здобуває

діловий франчайзинг. Він припускає пристосовність до умов ринку. Передача

повної концепції бізнесу полегшує входження франчайзингу в підприємницьку

діяльність, з тієї причини, що даний вид франчайзингу регламентує практично

всі аспекти діяльності даного підприємства. Також при використанні,

ділового франчайзингу, франчайзер пропонує різні пільги франчайзі, що в

підсумку не може вплинути як на діяльність окремого франчайзі, так і на

функціонування всієї системи в цілому.

Однак, на жаль, розвиток франчайзингу в Україні не знаходить

належної підтримки на державному рівні. Перше, що гальмує розвиток

франчайзингу, - українське законодавство. Наприклад, а США тільки на

федеральному рівні створено біля сотні законів, що так чи інакше стосуються

франчайзингу, у той час як на Україні відсутній навіть закон про

франчайзинг.

Як показують дослідження, приблизно половина з зареєстрованих в Україні

підприємств малого бізнесу так і не змогли розгорнути свою діяльність через

брак стартового капіталу. Очевидно, що франчайзі прийдеться зштовхнутися з

тими ж проблемами, що й іншим дрібним підприємцям. Відсутність власних

засобів, стримувала і буде стримувати успішний розвиток франшизних

підприємств, але є підстави думати, що завдяки специфічним особливостям

франчайзингу ринок альтернативного фінансування в даний момент для них

більш сприятливий. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним

підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на

нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери

побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.

Проте, незважаючи на наявність окремих гальмуючих факторів,

франчайзинг в Україні вже успішно розвивається. Усе більше підприємниці в

звертається до використання цієї ефективної форми ведення бізнесу. Однак

значення його для української економіки переоцінити складно: для

франчайзера - це один з найшвидших і ефективних способів створення нових

незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзі -

розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнесу-моделі, а для

держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального

підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.

Список літератури

1. Довгань В. Франчайзинг путь к расширению бизнеса.- М.: Дело, 1991.

2. Стенворд Д., Смит Б. «Руководство Барклейз банка: франчайзинг в

малом бизнесе. -М. Юнити. 1996р.

3. Дахно И. И. Патентно-лицензионнія работа. –К.:Блиц-информ . 1996

4. Словарь справочник менеджера М.: «Инфа-м». 1999р.

5. Стонер Джеймс А. Ф. Долан Едвін Г. Вступ у бізнес К. Видавництво

Європейського факультету фінансів, інформаційних систем, менеджменту

і бізнесу. 2000р.

6. Предпринимательство. Учебник М.: «Дело». 1999р.

7. Цивільне право України. Підручник. Книга перша. К.: «Юринком Інтер».

2000р.

8. Журнал Предпринимательство, хозяйство и право И. Килимник «Договор

франчайзинга: анализ содержания» №9 вересень 2000р.

9. Журнал Галицкі контракти Андрій Миронюк, Олена Мозгова Франчайзинг:

за образом і подобою №24, червень 1999р.

10. Журнал Юридическая практика Любовь НЕСТЕРЕНКО,

Ангелина РАДИОНОВА № 12 (170), 21 марта 2001 года "ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЕ"

НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ Проблемы трактовки термина "роялти" применительно к

налогообложению операций с интеллектуальной собственностью № 12

(170), 21 марта 2001г.

Додатки

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика видів франчайзингу.

|Вид франчайзингу|Тип франшизы |Переваги |Недоліки |

|Товарний |товар |Простота |Обмежена сфера |

| | |застосування |застосування, вузька |

| | | |спеціалізація |

| | | |франчайзі |

|Виробничий |технологія/ |Висока |великі початкові |

| |вихідний |ефективність; |витрати на придбання |

| |компонент |простота |франшизы; сильна |

| | |контролю з боку|залежність від |

| | |франчайзера |франчайзера |

|Діловий |Модель |найширша сфера |іноді черезмірна |

| |франшизного |застосування; |регламентація |

| |бізнесу |швидка |діяльності придушує |

| | |пристосовність |ініціативність |

| | |до умов ринку |франчайзі |

|Конверсійний |Конвертація |зменшення |необхідність адаптації|

| | |витратної |приватного підприємця |

| | |частини бюджету|до залежного положення|

| | |за рахунок | |

| | |зниження витрат| |

|Корпоративний |Мережа |акумуляція |часта розбіжність |

| |франшизных |позитивних |цілей франчайзі з |

| |підприємств |якостей |інтересами |

| | |вищерозглянутих|франчайзера; |

| | |видів |уповільнене реагування|

| | |франчайзингу |бізнесу на зміни умов |

| | |диверсифікація |ринку |

| | |бізнесу | |

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика методів франчайзингу.

|Метод |Умови | | |

|франчайзингу |розповсюдження |Переваги |Недоліки |

|Класичний |Стандартні |простота |досить повільне |

| | |застосування |розширення мережі; |

| | | |великі витрати |

|Регіональний |Головний |переваги при |досить жорсткі умови|

|(районний) |франчайзі |встановленні |договору по освоєнню|

| |розширює мережу |ціни; зменшення|території |

| |в |витрат на | |

| |Визначеному |контроль з боку| |

| |регіоні |франчайзера | |

|Суб-франчайзин|Власник районної|можливість |сильна залежність |

|г |франшизы |залучення |франчайзі від |

| |(субфранчайзер) |значного |фінансових, |

| |одержує право на|додаткового |управлінських і |

| |продаж |капіталу |маркетингових |

| |субфран-шиз | |здібностей |

| | | |субфранчайзера |

|Франчайзинг що|Передача |швидке |Обмеження положення |

|розвивається |ексклюзивних |розширення |інвестора як |

| |прав на розвиток|франшизної |власника; високі |

| |району групі |мережі з |початкові витрати |

| |інвесторів |мінімальними | |

| | |витратами для | |

| | |франчайзера | |

Проект глави Цивільного кодексу України

Глава 74. Франчайзинг

Стаття 1178. Договір франчайзингу

1. За договором франчайзингу одна сторона (правоволоділець)

зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк

або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності

користувача комплекс виключних прав, належних правоволодільцеві, в тому

числі право на фірмове найменування і(або) комерційне позначення

правоволодільця, на комерційну інформацію, що охороняється, а також інші

передбачені договором об'єкти виключних прав - знак для товарів і послуг

тощо.

2. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних

прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному

обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу

використання) із зазначенням або без зазначення території використання

стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних

від правоволодільця або вироблених користувачем, здійснення іншої торгової

діяльності, виконання робіт, надання послуг).

3. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути комерційні

організації та фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Стаття 1179. Форма і реєстрація договору франчайзингу

1. Договір франчайзингу має бути укладений у письмовій формі.

Недодержання письмової форми договору має наслідком його недійсність. Такий

договір вважається нікчемним.

2. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію

юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як

правоволоділець. Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або

індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору

франчайзингу здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або

індивідуального підприємця, що є користувачем. У відносинах з третіми

особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на договір

лише з моменту його реєстрації. Договір франчайзингу на використання

об'єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає

реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і

знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір

вважається нікчемним.

Стаття 1180. Субфранчайзинг

1. Договором франчайзингу може бути передбачено право користувача

дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом виключних прав

або частки цього комплексу на умовах субфранчайзингу, погоджених ним із

правоволодільцем або визначених у договорі франчайзингу. У договорі може

бути передбачений обов'язок користувача надати протягом певного строку

певній кількості осіб право користування зазначеними правами на умовах

субконцесії. Договір франчайзингу не може бути укладений на більш тривалий

строк, ніж договір комерційної концесії, на підставі якого він укладається.

2. Якщо договір франчайзингу є недійсним, недійсними єі укладені на

його основі договори субфранчайзингу.

3. Якщо інше не передбачено договором франчайзингу, укладеним на строк,

при його достроковому припиненні права та обов'язки похідного

правоволодільця за договором франчайзингу (користувача за договором

франчайзингу) переходять до правоволодільця, якщо він не відмовиться взяти

на себе права та обов'язки за цим договором. Це правило відповідно

застосовується при розірванні договору франчайзингу, укладеного без

визначення строку.

4. Користувач несе субсидіарну відповідальність за шкоду, завдану

правоволодільцеві діями похідних користувачів, якщо інше не передбачено

договором франчайзингу.

5. До договору субфранчайзингу застосовуються передбачені цією главою

правила про договір франчайзингу, якщо інше не випливає з особливостей

субфранчайзингу.

Саття 1181. Винагорода за договором франчайзингу

Винагорода за договором франчайзингу може виплачуватися користувачем

правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів, відрахувань від

виторгу, націнки на оптову ціну товарів, що передаються правоволодільцем

для перепродажу, або в іншій формі, передбаченій договором.

Стаття 1182. Обов'язки правоволодільця

1. Правоволоділець зобов'язаний:

1. передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати

іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому

за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і

його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав;

2. видати користувачеві передбачені договором ліцензії, забезпечивши їх

оформлення у встановленому порядку.

2. Якщо договором франчайзингу не передбачено інше, правоволоділець

зобов'язаний:

1. забезпечити реєстрацію договору франчайзингу (п. 2 статті 1179 цього

Кодексу);

2. надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння,

включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

3. контролювати якість товарів (робіт, послуг), щовиробляються

(виконуються або надаються) користувачем на підставі договору франчайзингу.

Стаття 1183. Обов'язки користувача

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється

користувачем за договором франчайзингу, користувач зобов'язаний:

1. використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності

фірмове найменування і(або) комерційне позначення правоволодільця

зазначеним у договорі способом;

2. забезпечити відповідність якості товарів,що виробляються ним на

основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості

аналогічних товарів, робіт і послуг, щовиробляються, виконуються або

надаються безпосередньо правоволодільцем;

3. додержуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на

забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання

комплексу виключних прав тому, як він використовується правоволодільцем, у

тому числі вказівок, що стосуються зовнішнього і внутрішнього оформлення

комерційних приміщень, що використовуються користувачем при здійсненні

наданих йому за договором прав;

4. надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони

могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги)

безпосередньо у правоволодільця;

5. не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу

одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію;

6. надати обумовлену кількість субфранчайзингу, якщо такий обов'язок

передбачений договором;

7. інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них

способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне

позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за

договором франчайзингу.

Стаття 1184. Обмеження прав сторін за договором франчайзингу

1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін

за цим договором, зокрема:

1. обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні

комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем

території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій

території;

2. обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на

території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно

підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням

належних правоволодільцеві виключних прав;

3. відмова користувача від одержання за договором франчайзингу

аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

4. обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце

розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при

здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і

зовнішнє оформлення. Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на

вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці

умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін

суперечать антимонопольному законодавству.

2. Визнаються нікчемними такі умови, що обмежують права сторін за

договором франчайзингу, в силу яких:

1. правоволоділець має право визначати ціну продажу товару користувачем

або ціну робіт (послуг), виконуваних (тих, що надаються) користувачем, або

встановлювати верхню чи нижню межу цих цін;

2. користувач має право продавати товари, виконувати роботи або

надавати послуги виключно певній категорії покупців (замовників) або

виключно покупцям (замовникам), що мають місце знаходження (місце

проживання) на визначеній у договорі території.

Стаття 1185. Відповідальність правоволодільця за вимогами,

щозаявляються до користувачів

Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що

заявляються до користувачів, про невідповідність якості товарів (робіт,

послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором

франчайзингу. За вимогами, що заявляються до користувача як виробника

продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з

користувачем.

Стаття 1186. Право користувача укласти договір комерційноїконцесії на

новий строк

1. Користувач, що належним чином виконував свої обов'язки, має після

спливу строку договору франчайзингу право на укладення договору на новий

строк на тих самихумовах.

2. Правоволоділець має право відмовити в укладенні договору

франчайзингу на новий строк за умови, що протягом трьох років від дня

спливу строку даного договору він не буде укладати з іншими особами

аналогічні договори франчайзингу і погоджуватися на укладення аналогічних

договорів франчайзингу, дія яких поширюватиметься на ту саму територію, на

якій мав чинність договір, що припинив свою дію. У разі якщо до спливу

трирічного строку правоволоділець забажає надати кому-небудь ті самі права,

які були надані користувачеві за договором, що припинив свою чинність, він

зобов'язаний запропонувати користувачеві укласти новий договір або

відшкодувати зазнані ним збитки. При укладенні нового договору його умови

мають бути не менш сприятливі для користувача, ніж умови договору, що

припинив свою чинність.

Стаття 1187. Зміна договору франчайзингу

Договір франчайзингу може бути змінений відповідно до правил,

передбачених главою 52 цього Кодексу. У відносинах з третіми особами

сторони договору франчайзингу мають право посилатися на зміни договору лише

з моменту реєстрації цієї зміни в порядку, встановленому п. 2 статті 1179

цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була

знати про зміну договору раніше.

Стаття 1188. Припинення договору франчайзингу

1. Кожна із сторін договору франчайзингу, укладеного без зазначеного

строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про

це іншу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш

тривалий строк.

2. Дострокове розірвання договору франчайзингу, укладеного із

визначенням строку, а також розірвання договору, укладеного без визначення

строку, підлягають реєстрації у порядку, встановленому п. 2 статті 1179

цього Кодексу.

3. У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове

найменування і комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними

правами договір франчайзингу припиняється.

4. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним

(банкрутом) договір франчайзингу припиняється.

Стаття 1189. Збереження договором франчайзингу чинності при зміні

сторін

1. Перехід до іншої особи будь-якого виключного права, що входить до

комплексу наданих користувачеві прав, не визнається підставою для зміни або

розірвання договору франчайзингу. Новий правоволоділець стає стороною цього

договору в частині прав і обов'язків, що стосуються відчуженого виключного

права.

2. У разі смерті правоволодільця його права та обов'язки за договором

франчайзингу переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або

протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як

індивідуальний підприємець. Інакше договір припиняється. Здійснення прав і

виконання обов'язків особи, яка померла, до прийняття спадкоємцем цих прав

та обов'язків або до реєстрації спадкоємця як індивідуального підприємця

здійснюється управителем, якого призначає нотаріус.

Стаття 1190. Наслідки зміни фірмового найменування або комерційного

позначення правоволодільця

У разі зміни правоволодільцем свого фірмового найменування або

комерційного позначення, права на використання яких входять у комплекс

виключних прав, договір франчайзингу зберігає чинність стосовно нового

фірмового найменування або комерційного позначення правоволодільця, якщо

користувач не зажадає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі

продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного

зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Стаття 1191. Наслідки припинення виключного права,користування яким

надано за договором франчайзингу

Якщо в період дії договору франчайзингу сплинув строк дії виключного

права, користування яким надано за цим договором, або таке право

припинилося за іншою підставою, договір франчайзингу продовжує свою

чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а

користувач, якщо інше не передбачено договором, має право зажадати

відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. У разі

припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування або

комерційне позначення настають наслідки, передбачені п. 2 статті

1188істаттею 1190 цього Кодексу.

-----------------------

[1] ГАТТ - Генеральне угода з тарифів і торгівлі - міжнародна організація,

що діє на основі багатобічного міжурядового договору, що регулює режим

взаємної торгівлі і торгову політику країн-учасниць.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5