Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

України та товари ( роботи , послуги ) , експортовані за межі митних

кордонів України визначаються відповідною інструкцією Головної

державної податкової інспекції України .

У відповідності до неї платниками податку на додану вартість та

акцизного збору за імпортні товари є :

1 ) суб’єкти підприємницької діяльності , включаючи громадян , що

займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (

декларанти ), які ввозять товари ( продукцію ) як для власних так і для

виробничих потреб з ціллю реалізації у вільному обігу .

2 ) міжнародні об’єднання, включаючи міжнародні урядові організації

, іноземні юридичні особи та громадяни , які від свого імені здійснюють

підприємниціку діяльність на теріторії України, у випадку ввезення на

теріторію України ними імпортних товарів , за вийнятком майна , що

ввозиться у якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд

підприємства з іностранними інвестиціями

3 ) у випадку відсутності у зазначениз вище неризидентів

розрахункових рахунків в установах банків України та їх постійних

представництв в Україні , сплата податка виконується покупцями (замовниками

, отримувачами ) товарів.

4 ) при подальшій реалізації на теріторії України майна , що ввозиться

в якості внеску іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з

іностранними інвестиціями податок на додану вартість та акцизний збір

сплачується на загальних підставах.

У відповідності до чинного законодавства об’єктами оподаткування

ввезених на теріторію України товарів є :

1 ) для податку на додану вартість ( крім конфіскованого, безхозного ,

успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли за правом

успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які провозяться

через теріторію України транзитом ) є їх митна вартість , прерахована за

курсом Національного банка України на дату подачі грузової митної

декларації в митний орган , з урахуванням фактично сплачених сум мита та

митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари .

В митну вартість ввезених на теріторію України товарів включається :

а) ціна товару за контрактом;

б) витрати з транспортування , навантаження , розвантаження та

страхування товару від пункту постачальника до митного кордону України;

в) комісійні та брокерські витрати

г) плата , яка повинна бути сплаченою імпортером як умова ввозу (

вивозу ) за використання об’єктів інтелектуальної власності , що належать

до данних товарів .

2 ) для акцизного збору на підакцизні товари ( крім конфіскованого

безхозного , успадкованого майна , кладів та інших цінностей , що перейшли

за правом успадкування до держави , імпортних товарів та продукції , які

провозяться через теріторію України транзитом а також тих , що

використовуються для виробництва підакцизних товарів ) є їх митна вартість

, прерахована за курсом Національного банка України на дату подачі

грузової митної декларації в митний орган , з урахуванням фактично

сплачених сум мита та митних зборів .

При цьому рекламні матеріали та сувеніри , які ввозяться в Україну й

призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок

, конкурсів , нарад , семінарів , ярмарок та інших подібних міроприємств (

пропускається за рішенням митного органу в кількості достатній для

забезпечення потреб з врахуванням цілі переміщення ) , не є об’єктом

оподаткування .

Слід зазначити що у відповідності до податкового законодавства України

не підлягають обкладенню податком на добавлену вартість та акцизним збором

:

а) транспортні засоби , що використовується для міжнародних

перевезень пасажирів та вантажів ;

б) професійне обладнання , майно та інструменти , що належать

іноземним юридичним особам і необхідні для надання послуг або виконання

робітн ими на теріторії України ;

в) зразки товарів , якщо вони залишаються власністю іноземних

юридичних осіб та їх використання на теріторії України не має комерційного

характеру.

Інші товари , які ввозяться на теріторію України та входять до

переліку , що затверджений Верховною Радою України обкладаються акцизним

збором за ставками вказаними у вищезазначеному переліку .

Обчислення акцизного збору здійснюється виходячи з митної вартості

товарів , прерахованої за курсом Національного банку України з

врахуванням сплачених сум мита та митних зборів і розміру ставок ,

затверджених за наступними формулами :

а ) за товари , що підлягають обкладенню митом та митними сборами :

( В + М ) х А : 100

б ) інші товари :

( В х А ) : 100

де : В - митна вартість товару ;

М - мито та митні збори ;

А - ставка акцизного збору .

Підставою для обчислення акцизного збору є вантажна митна декларація

. Як було вже зазначено , імпортні підакцизні товари , що

використовуються для виробництва підакцизних товарів звільняються від

сплати акцизного збору при переміщені через митний кордон України . Якщо

ввезені імпортні підакцизні товари використовуються не для зазначених

цілей , то обчислення акцизного збору виконується на загальних підставах .

Для розуміння принципу обкладеня податком на додану вартість товарів

що ввозяться з-за меж України треба чітко визначити оподатковуваний оборот

та механізм оподаткування .

Отже , оподатковуваним оборотом для обчислення податку на додану

вартість є вартість , яку необхідно сплатити до чи після провадження

митних процедур за товари ввезені на теріторію України, що включає в себе

митну вартість товара , прераховану за курсом Національного банку України ,

мито , митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари .

Обчислення самого податку провадиться за ставкою 20 % від

оподатковуваного обороту . Сума податку обчислюеться за такими формулами :

а ) товари , що належать обкладенню митом , митним та акцизним збором

:

( В+М+А ) * П : 100

б ) товари , що належать обкладенню митом і митним збором , але не

обкладаються акцизним збором :

( В +М ) * П : 100

в) інші товари :

В * П : 100

де : В - митна вартість в українських гривнях ;

М - мито , митна вартість ;

А - акцизний збір ;

П - ставка податку на додану вартість ( 20 % )

Треба зазначити , що сума ПДВ за придбані матеріли сировину та інші

вироби не зменьшує суму ПДВ , яка належить сплаті до бюджету , а разом з

вартістю придбаних товарів включається до витрат виробництва і обігу. Тобто

якщо розглядати бухгалтерський бік справи то сума ПДВ після отримання

товару не списується з кредиту рахунку 60 в дебет рахунку 68 , а списується

з кредиту рахунку 51 і разом з вартістю товару і відображається за

дебетом рахунків обліку виробничих запасів , затрат на виробництво ,

капіталовкладень та нематеріальних активів .

60 - “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками “

68 - “ Розрахунки з бюджетом “

51 - “ Розрахунковий рахунок “

В підприємствах , що безпосередньо самостійно реалізують імпортні

товари або надають посередницькі послуги з продажу імпортних товарів на

теріторії України , окрім їх реалізації їх за іноземну валюту , об’єктом

обкладення для податку на додану вартість є різниця між ціною реалізації

, що містить податок на додану вартість та митною вартістю , до якої

включено сума митних зборів , мита, акцизного збору на підакцизні товари та

податку на додану вартість . Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою

16,67 % до оподаткованого обороту .

Розглянемо цю ситуацію на прикладі : нехай куплений непідакцизний

товар митна вартість якого разом з митом , та митними сборами складає 10 гр

. Отже сума ПДВ складе 2 гр , відповідно ці 2 гр будуть віднесені на

вартість товару , і він вже коштуватиме 12 гр . Доставляючи товар до

споживача імпортер витратив ще 1 гр і вартість товару стала 13 гр . Щоб

мати свій інтерес при продажу товару імпортер закладає до ціни товару

прибуток у ромірі 7,7 % - це приблизно 1 гр . Для визначення кінцевої ціни

реалізації йому треба включит в неї ПДВ : ( 13 + 1 ) * 1,2 = 16,8 гр .

Для обчислення суми ПДВ , яку необхідно сплатити у бюджет необхідно

відняти від ціни реалізації митну вартість разом з митом , та митними

сборами : 16,8 - 12 = 4,8 гр ( це буде оподатковуваний оборот ) ,

помноживши його на 0,1667 ми отримаємо суму яку необхідно сплатити в

бюджет: 4,8*0,1667 = 0,8 гр . Але якщо виділити чисту додаткову вартість (

4,8 / 1.2 = 4 гр ) то можна помітити цікавий факт , що ця суммаскладається

з :

1 ) суми ПДВ сплаченої на митниці 2 гр ;

2 ) витрат пов’язаних з продажем товару ;

3 ) прибутку імпортера;

Виявляється , що при сплаті вдруге податку імпортер сплачує його

втому числі і на суму попереднього ПДВ , що підвищує ціну його товарів. Це

на мій погляд було зроблено для захисту національного виробника ( ціни

на імпортні товари завищуються порівняно з вітчизняними товарами ) .

Як буде нижче зазначено імпортна сировина , матеріали , комплектуючі

вироби , обладнання , яке ввозиться резидентами для власних виробничих

потреб не оподатковуеться ПДВ при пересіченні митного кордону України .

Якщо ж відбувається реалізація на теріторії України ( обмін або

передача ) або використання не на власні виробничі потреби імпортної

сировини , матеріалів, комплектуючіх виробів, обладнання , яке ввозилось

резидентами для власних виробничих потреб , окрім їх реалізації за

іноземну валюту , оподаткований оборот визначається виходячи з їх вартості

з врахуванням ПДВ та акцизного збору ( за підакцизні товари ) , але не

нижче їх митної вартості з врахуванням сплачених сум мита , митного та

акцизного зборів ( за підакцизні товари ) , та ПДВ або ціни придбання з

врахуванням ПДВ , а по імпортних основних виробничих фондах не нижче їх

балансової вартості за вичетом їх фактичного зносу та врахуванням ПДВ та

акцизного збору ( за підакцизні товари ). Обчислення суми ПДВ здійснюється

за ставкою 16,67 % до оподаткованого обороту .

За імпортні енергоносії ( нафта , газ , нафтопродукти ) які

ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при подальшій

реалізації ( передачі чи обміну ) споживачам для виробничих потреб

обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і ціною їх

придбання або митною вартістю , перерахованою в українські гривні за

курсом Національного банку України на день подання вантажної митної

декларацій.

У випадку реалізації ( використанні ) вказаних енергоносіїв споживачам

для невиробничі потреби ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості

з врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках

закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67

% до оподаткованого обороту .

За імпортні матеріально-технічні ресурсидля сільського господарства

які ввозиться резидентами для виробничих потреб України ПДВ при

подальшій реалізації ( передачі чи обміну ) сільськогосподарським

споживачам обчислюється виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації і

у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю ,

перерахованою в українські гривні за курсом Національного банку України на

день подання вантажної митної декларацій.

У випадку реалізації ( обміну , передачі чи використання ) вказаних

вказаних матеріально-технічнихресурсів не для потреб сільського

господарства ПДВ обчислюється виходячи з їх загальної вартості з

врахуванням ПДВ , але не нижче митної , а у відповідних випадках

закупівельної вартості. Обчислення суми ПДВ здійснюється за ставкою 16,67

% до оподаткованого обороту .

Актуальним питанням в сучасному економічному житті , і особливо в

сфері зовнішньоекономічної діяльності є питаня про надання пільг при сплаті

акцизного збору та податку на додану вартість .

Отже , від сплати акцизного збору під час провадження митних процедур

вивільнюються:

а) легкові автомобілі для інвалідів сплата за які провадиться

органами соціального забезпечення ;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медицинська

допомога , міліція та іню) , у відповідності з переліком , що

встановлюється Кабінетом Міністрів України і які будуть використані за

призначенням .

Від сплати податку на додану вартість під час провадження митних

процедур вивільнюються :

а ) товари , передбачені для використання іноземними дипломатичними та

прирівняними до них представництвами , а також особового використання

дипломатичним та адміністративним персоналом ціх представництв , включаючи

членів їх сімей , що мешкають з ними , якщо таке вивільнення для України

предбачено іноземною державою;

б ) вугілля , вугільні брикети та електроенергія ;

в ) продукти дитячого харчування та дитяче харчування , яке

імпортується для реалізації виключно через молошні кухні ;

г ) дитячі газети та журнали , учнівські зошити та підручники .

д ) лікарські препарати , товари медицинського призначення , що

імпортуються для реалізації виключно через аптечні заклади та

спеціалізовані магазини ( Оптика , Медтехника )

е ) товари спеціального призначення для інвалідів ;

ж ) поштові марки , окрім колекційних , конверти, відкитки з поштовими

марками , лотирейні білети , марки державного мита та іншіх знаків ;

з ) імпортна сировина , матеріали , комплектуючі вироби , обладнання ,

яке ввозиться резидентами для власних виробничих потреб ;

и ) енергоносії ( нафта , нафтопродукти , газ ) , що ввозяться в

Україну для виробничих потреб ;

к ) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства що

ввозяться в Україну для виробничих потреб ;

Товари , вказані в пунктах “а” “в” “д” “е” , вивільняються від

сплати акцизного збору та податку на додану вартість лише при митному

оформленні. У випадку використання їх не за призначенням або на комерційні

цілі податок на додану вартість та акцизний збір за такі товари стягується

у встановленому порядку .

Контроль за цільовим використанням і цільовою реалізацією товарів ,

вивільнених від сплати податку на додану вартість та акцизного збору ,

проводять органи державної податкової служби України .

Вище були наведені особливості та методика обчислення акцизного збору

та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але

наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також

експорт України .

Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот

при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари

співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від сплати

податків .

Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію підприємствами-

виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту

при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними

органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного

виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України

, що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс,

гербіциди , добрива , та інші матеріально-технічні ресурси для сільського

господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних

товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних

процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору

виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет .

Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом

податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством

письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на

розрахунковий рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі

ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести

наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) -

поставка давальницької сировини українським замовником для обробки (

переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для

проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що

залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не

обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за

них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з

врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон

на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю

виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її

поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на

експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при

реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок

майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів .

При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість

товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .

Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ ,

акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б

приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок

використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної

діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами )

сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного

року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання

субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових

пільг.

| | |

|Податок |Сумма , що не надійшла до бюджету |

| |країни , млн. грн. |

|ПДВ |605 |

|Імпортне мито | 251 |

|Акцизний збір | 11 |

|Експортне мито | 6 |

|Разом |873 |

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в

бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . ,

а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996

р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний

бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально

дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до

країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва.

Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять

продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України

“ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок

пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти (

підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові

пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші

товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки ,

нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання

податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і

надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А

це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб

в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить

інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно

суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку

відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про

оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку ,

він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить

ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і

положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати

податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5