Правоохоронні органи

гарантується захист життя , здоро- в’я , честі , гідності , майна

працівника міліції , членів його сім’ї від злочинних протиправних

дій . Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист .

Міліція складається з підрозділів : кримінальної міліції ,

міліції громадської безпеки , транспортної міліції , державної

автомобільної інспекції , міліції охорони , спеціальної міліції .

Основним завданням Міністерства внутрішніх справ України є :

1) організація і координація діяльності органів внутрішніх справ по

захисту прав і свобод громадян , інтересів суспільства і держави

від протиправних посягань , охороні громадського порядку і

забезпеченню громадської безпеки ;

2) участь у розробці та реалізації державної політики щодо боротьби

із загальною кримінальною та організованою злочинністю ;

3) забезпечення і запобігання злочинам , їх припинення , розкриття і

розслідування , розшуку осіб , які вчинили злочини , вжиття

заходів до усунення причин і умов , що сприяють вчиненню

правопорушень ;

4) визначення основних напрямків удосконалення роботи органів

внутрішніх справ , надання їм організаційно - методичної та

практичної допомоги ;

5) забезпечення виконання кримінальних покарань , участь у

ресоціалізації засуджених ;

6) організація роботи , пов’язаної із забезпеченням безпеки дорожнього

руху та пожежної безпеки ;

7) забезпечення законності в діяльності працівників і

військовослужбовців .

Служба безпеки України .

Правовий статус Служби безпеки України визначається Законом

України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року ,

який складається з таких розділів: “Загальні положення”, “Система

організація діяльності Служби безпеки України” , “Повноваження Служби

безпеки України ” , “Соціальний і правовий захист військовослужбовців

і працівників Служби безпеки України ” , “Контроль і нагляд за

діяльністю Служби безпеки України” , “Відповідальність за

правопорушення у сфері діяльності Служби безпеки України” .

Закон закріплює , що Служба безпеки України - це держав-ний

правовий охоронний орган спеціального призначення , який забезпечує

державну безпеку України .

На службу безпеки України покладається у межах визначеної

законодавством компетенції :

1) захист державного суверенітету , захист незалежності України ;

2) захист конституційного ладу , територіальної цілісності ,

економічного , науково - технічного і оборонного потенціалу України

;

3) захист законних інтересів держави та прав і свобод громадян від

розвідувально - підривної діяльності іноземних спеціальних служб ,

з боку певних злочинних організацій , груп людей чи навіть

окремих осіб ;

4) попередження , виявлення , припинення та розкриття злочинів проти

миру і безпеки людства , тероризму ;

5) боротьба з організованою злочинністю у сфері управління і

економіки , мафією і корупцією , які створюють загрозу життєво -

важливим інтересам України .

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань

зобов’язана :

1) здіснювати розвідувальну та інформаційно - аналітичну роботу в

інтересах ефективного проведення органами державної влади та

управління внутрішньої і зовнішньої діяльності , вирішення проблем

охорони , інших питань , пов’язаних з національною безпекою України

;

2) виявляти , припиняти та розкривати злочини , розслідування яких

віднесено до компетенції згідно закону ;

3) здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попе-редження ,

виявлення , припинення і розкриття будь - яких форм розвідувально -

підривної діяльності проти України ;

4) брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту

державних таємниць України ;

5) забезпечувати захист особистої безпеки громадян ;

6) сприяти прикордонним військам в охороні державного кордону ;

7) забезпечувати засекреченим і шифровим зв’язком державні органи

України і посадових осіб відповідно до переліку , який

встановлюється урядом України .

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі

дотримання прав і свобод людини . Органи і співробітники Служби

безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до

неї гуманне ставлення , не допускати розголошення відомостей про

особисте життя людини . У виняткових випадках з метою припинення

та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи

можуть бути тимчасово обмеженні у порядку і межах , визначених

Конституцією та законами України .

Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини

неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно з

законодавством . Органи Служби безпеки України в разі порушення його

співробітниками при виконанні службових обов’язків прав чи свобод

людини повинні вжити заходів до поновлення цих прав та свобод ,

відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди , притягнення

винних до відповідальності .

Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний

строк зобов’язана дати їм письмове пояснення з приводу обмеження

їх прав чи свобод . Такі особи мають право оскаржити до суду

неправомірні дії посадових осіб та органів Служби безпеки України

.

Службі безпеки України , її органам і співробітникам для

використання покладених на них обов’язків надається право :

- вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень

і дій , що перешкоджають здійсненню повно-важень Служби безпеки

України , перевіряти у зв’язку з цим документи , які посвідчують

їх особу , а також проводити огляд осіб , їх речей і транспортних

засобів , якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи

приховування речових доказів злочинної діяльністі ;

- подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду

пропозиції з питань національної безпеки України , в тому числі

про припинення роботи , пов’язаної з державними таємницями , яка

виконується з порушенням встановлених правил ;

- одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби

безпеки України від міністерств і устанонов , організацій ,

військових частин , громадян та їх об’єднань дані і відомості ,

необхідні для забезпечення державної безпеки України , а також

користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю ;

- входити у порядку , погодженому з адміністрацією підпри-ємств ,

установ та організацій і командуванням військових частин , на їх

територію і в службові приміщення ;

- - мати слідчі ізолятори для утримання осіб , взятих під

варту та затриманих органами Служби безпеки України ;

- морально і матеріально заохочувати співробітників Служби безпеки

України та інших осіб за заслуги по забезпеченню державної безпеки

; представляти їх у встановленому порядку до державних нагород ;

- безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту

загального користування ( крім таксі ) , залізничного та водного

транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів

, а також попутним транспортом .

Служба безпеки України у своїй діяльності підпоряд-кована

Президенту і підконтрольна Верховній Раді України .

Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України ,

дотримання нею законодавства здійснюється постійною комісією

Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки .

Контроль за діяльністю Служби безпеки здійснюється з боку

Президента України . Вищий нагляд за додержанням і правильним

засуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний

прокурор України та підпорядковані йому прокурори .

Кадри Служби безпеки України складають :

а) співробітники – військовослужбовці ;

б) працівники , які уклали трудовий договір із Службою безпеки

України .

в) військовослужбовці строкової служби.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній ,

добровільній , договірній основі громадяни України, здатні за

діловими та моральними якостями , освітнім рівнем і станом здоров’я

ефективно виконувати службові обов’язки .

Держава забезпечує соціальний , правовий захист

військовослужбовців і працівників Служби безпеки України . Вони

перебувають під захистом закону . Недоторканість , честь і гідність ,

життя і здоров’я співробітників Служби безпеки України від

злочинних посягань охороняється законодавством .

Митні органи .

Важливим напрямом державної діяльності є митна справа, яка

включає в себе встановлення порядку та організацією пе-реміщення

через митний кордон України товарів і предметів , обкладання митом

, оформлення , здійснення контролю та інших доходів щодо реалізації

митної політики в Україні .

Митні органи України складають єдину систему , яка включає

державну митну службу України , регіональні митниці, митниці ,

спеціалізовані митні управління та організації .

Законодавством встановлюється компетенція митних органів щодо

виконання таких функцій : захисту економічних інтересів України ;

забезпечення виконання зобов’язань , які випливають з міжнародних

договорів України стосовно митної справи , митного оформлення товарів

та інших предметів , що переміщуються через митний кордон України ;

боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил .

Митні органи України при проведенні в життя митної політики

розв’язують такі основні завдання :

1) захист економічних інтересів України ;

2) контроль за додержанням законодавства України про митну

справу ;

3) забезпечення виконання зобов’язань , які випливають з між-

народних договорів стосовно митної справи ;

4) використання засобів митно - тарифного та позатарифного регулювання

при переміщенні через митний кордон України товарів та інших

предметів ;

5) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів і

інших предметів , що переміщуються через митний кордон

України ;

6) комплексний контроль разом з національним банком України за

валютними операціями ;

7) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів і додержання

учасниками зовнішньоекономічних зв’язків дер-жавних інтересів на

зовнішньому ринку ;

8) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та

пасажиропотоку через митний кордон України ;

9) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил ;

10) співробітництво з митними органами зарубіжних країн , а також

міжнародними організаціями з питань митної справи ;

11) ведення митної статистики .

Органи митної служби України виконують такі основні функції :

фіскальну , інформаційну та правоохоронну .

Завдання фіскальної полягає в зборі мита за експортно -

імпортні операції , а також оформлення документів юридичних та

фізичних осіб , яке обкладається митним збором .

Завдання інформаційної функції полягає у зборі інфор- мації

обробці та поширення статистики серед відповідних державних структур

. Це дає можливість чіткіше прогнозувати і контрулювати стан

економічних зв’язків , активно впливати на ці процеси .

Завдання правоохоронної функції полягає у боротьбі із

злочинністю передусім з таким явищем , як контробанда ( тоб- то

незаконне перевезення зброї , наркотиків , культурних цінностей) . З

1991 року діє державний митний комітет України . У своїй діяльності

митна служба України керується Митним кодексом та законами

України .

Митні органи України становлять систему органів управ-ління

митною справою , яка включає : Державний митний комітет ( створюється

Президентом України ) ; територіальні митні управління ( створюються

Кабінетом Міністрів України ) ; інші митні установи ( митні пости ).

Митна справа в Україні регулюється : а) Митним кодек-сом

України ; б) Законом України “Про Митну справу в Україні 1991 рік ” ;

в) Закон України “Про єдиний митний тариф ” ; г) Декретами Уряду

України ; д) іншими актами чинного законодавства України .

Органи охорони державного кордону .

Головним завданням Прикордонних військ України є забезпечення

недоторканості державного кордону України на суші , морі , річках ,

озерах , та інших водоймах України , а також охорона економічної

зони України .

При виконанні покладених на них завдань Прикордонні війська

України зобов’язані :

- припиняти будь - які спроби незаконного проходження державного

кордону України на місцевості ;

- відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань ,

припиняти збройні та інші провокації на державному кордоні України ,

захищати від злочинних посягань населення і власність всіх її

формах ;

- відвертати і недопускати перетинання державного кордону України

особами і транспортними засобами поза пунктами пропуску або іншими

незаконними способами , виявляти і затримувати порушників

державного кордону України ;

- здійснювати у встановлених пунктах і встановленому порядку при

наявності належно оформлених документів пропуск через державний

кордон України осіб , транспортних засобів , вантажів та іншого

майна ;

- здійснювати спільні заходи із Службою національної безпеки України

в межах наданої їм компетенції з питань охорони державного кордону

України , а також контрулювати самостійно чи разом з органами

внутрішніх справ підтримання внутрішнього режиму ;

- контролювати разом з органами внутрішніх справ , керів-ництвом

аеропортів , відкритих для міжнародних польотів , прикордонних

залізничних станцій , морських і річкових пор-тів , служб міжнродних

автомобільних перевезень додержання встановленого режиму в пунктах

пропуску через державний кордон України ;

- здійснювати контроль за додержанням усіма невійськовими суднами і

військовими кораблями встановленого порядку плавання та перебування

в територіальному морі України , внутрішніх водах України , а також

частині вод прикордонних річок , озер та інших водойм , що належать

Україні.

Прикордоні війська України мають право :

1) розташовувати прикордонні наряди , пересуватися при ви-конанні

службових обов’язків по будь-яких ділянках місцевості ;

2) вести дізнання у справах про порушення державного кордону

України , здійснювати оперативно - розшукову діяльність відповідно до

чинного законодавста ;

3) здійснювати адміністративне затримання осіб , які порушили режим

державного кордону України , прикордонний режим або режим у

пунктах пропуску через державний кордон на строк до трьох годин

для складання протоколу , а в необхідних випадках для

встановлення особи і з’ясовування обставин порушення – до трьох

діб з пові-домленням про це письмово прокурора протягом двадцяти

чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти

діб з санкції прокурора , якщо порушники не мають документів ,

які посвідчують їх особу , піддавати затри-маних особистому

оглядові , а також оглядати і при необхідності вилучати наявні

при них речі ;

4) тримати осіб підданих адміністративному затриманню в ізоляторах

тимчасового тримання або інших приміщеннях , спеціальнообладнених

для цих цілей . Про кожний випадок адміністративного затримання ,

особистого огляду затри-маного , огляду і вилучення речей , що є

при ньому , складається протокол і повідомляється прокурору ;

5) перевіряти у осіб ,які прямують через державний кордон України ,

документи на право в’їзду в Україну або виїзду з України ,

робити в них відповідні відмітки і при необхідності їх вилучати

, не пропускати через кордон осіб, які немають дійсних

документів на право в’їзду в Україну або виїзду з України , до

належного оформлення ними документів на право перетинання

державного кордону України або до уточнення обставин втрати

документів громадянами України в період перебування за кордоном

і встановлення їх особи ;

6) здійснювати у встановленому порядку самостійно або спільно з

митними установами огляд вантажів та іншого майна осіб , які

прямують через державний кордон України

7) проводити у встановленому порядку огляд транспортних засобів , що

прямують через державний кордон України і вантажів , що на

них перевозяться , супроводжувати транспортні засоби ,

прикордонними нарядами ;

8) Здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону України ,

економічної зони відповідно до законодавства України , її

міжнародних договорів . У необхідних випадках зв’язаних з

розшуком і затримання порушників державного кордону України ,

Прикордонні війська України можуть здійснювати на території

України надані їм права і за межами зазначених у цій статті

територій , прикордонної смуги і пунктів пропуску через державний

кордон України .

4 лютого 1991 року був прийнятий Закон України “Про

прикордонні війська України”.

Центральним органом управління Прикордонних військ України є

Державний комітет у справах оборони державного кордону України .

Організаційна структура Прикордонних військ визначається в порядку

встановленому Кабінетом Міністрів України .

Органи юстиції України .

Систему органів юстиції складають : Міністерство юстиції України

, Міністерство юстиції Автономної Республіки Крим , обласних

управлінь юстиції , Київської та Севастопольської міських , районних

, районних у містах Київі та Севастополі державних адміністрацій ,

як правило , включають також нотаріальні контори ( державні і

приватні ) , органи реєстрації актів громадського стану ( РАГСу )

інші служби міністерства юстиції .

Міністерство юстиції України є центральним органом державної

виконавчої влади , входить ло складу Кабінету Міністрів України .

Дане міністерство очолює Міністр , який призначається відповідно до

Конституції України . Міністр юстиції України несе персональну

відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і

здійснення ним своїх функцій .

Міністерство юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс

, рахунок в установах банків , печатку із зображенням державного

герба України і своїм найме-нуванням.

Органи юстиції виконують такі основні завдання :

1) зміцнення законності , захист прав і законних інтересів громадян ,

юридичних осіб;

2) вдосконавлювати разом з іншими правоохорониими органами діяльність

по боротьбі із злочинністю , усувати причини і умови , які

сприяють здійсненню злочинної діяльності та інших правопорушень ;

3) правове забезпечення організації та діяльності судів та органів

юстиції , керівництвом нотаріатом та органами РАГСу, судово -

експертними установами , контроль за діяльністю адвокатури ;

4) сестиматизація і підготовка пропозиції про кодифікацію законів і

сприяння її удосконавленню ;

5) надання методичної допомоги підприємствам , установам , організаціям

, місцевим органам державної виконавчої влади у приведенні їх

нормативних актів у відповідності з чинним законодавством .

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб , на

які покладено обов’язки посвідчувати права , а також факти, що мають

юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою

надання їм юридичної вірогідності .

Виконання нотаріальних дій в Україні та за її межами

покладаються :

- на нотаріусів , які працюють в державних нотаріальних конторах ,

державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною

діяльністю ( приватні нотаріуси ). Нотаріальні дії , які вчинені

приватними і державними нотаріусами , мають однакову юридичну силу .

Держава залишає за собою контроль за законністю здійснення

нотаріусами обох видів їх обов’язків для державних і приватних

нотаріусів ;

- на уповноважених на це посадових осіб виконавчих комитетів

сільських , селищних , міських Рад народних депутатів ( тобто в

Страницы: 1, 2, 3