Приватизація як засіб припинення державної власності

Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна

продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників

аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або

юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта);

Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який

одержав право на придбання об'єкта.

Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації

та затверджується ним.

Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка створюється

органом приватизації. Комісія створюється із спеціалістів, експертів,

представника відповідної місцевої Ради та представника трудового колективу

об'єкта, що приватизується. Кількість членів комісії може становити від 5

до 9 чоловік. Голова комісії призначається відповідним органом

приватизації.

Делегування до складу комісії представників є обов'язковим для

керівництва державних організацій та установ. За час роботи у складі

комісії за її членам зберігається місце роботи та середній заробіток згідно

з чинним законодавством про працю.

Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу.

До умов конкурсу відносяться зобов'язання покупця щодо:

> здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження

прогресивних технологій;

> виконання вимог антимонопольного законодавства;

> умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

> здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища,

дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків

експлуатації об'єкта.

Умови конкурсу затверджує відповідний орган приватизації.

Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план

приватизації об'єкта, який повинен включати:

> назву і місцезнаходження об'єкта;

> відомості про покупця;

> запропоновану покупцем ціну придбання об'єкта;

> зобов'язання щодо виконання умов конкурсу;

> додаткові зобов'язання щодо подальшої експлуатації об'єкта.

Конкурс здійснюється двома етапами. На першому етапі оголошується

попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться

до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не

надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується

остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій провадиться повторне

засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників

конкурсу і визначає остаточного переможця.

Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків

працівників підприємства, що приватизується, і яке бере участь у конкурсі,

за інших рівних умов має пріоритетне право на його придбання.

Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього

та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів

комісії.

Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду. Продаж об'єкта не

може здійснюватися за ціною, нижчою 70 відсотків від його початкової ціни.

Після закінчення засідання конкурсною складається протокол, в якому

зазначаються такі відомості:

> умови конкурсу;

> пропозиції учасників конкурсу;

> обгрунтування вибору переможця конкурсу;

> відомості про учасників конкурсу.

Протокол підписується усіма членами конкурсної комісії та у триденний

строк з дня проведення конкурсу надсилається відповідному органу

приватизації.

Результати конкурсу затверджує орган приватизації.

Продаж на аукціоні, за конкурсом із застосуванням приватизаційних паперів

здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням таких

особливостей: право участі в аукціоні або конкурсі мають громадяни

України, створені ними господарські товариства, у порядку, визначеному

Фондом державного майна України, а також фінансові посередники, що одержали

відповідну ліцензію згідно з чинним законодавством; платіжними засобами є

приватизаційні папери та грошові кошти; продажу підлягають тільки об'єкти,

включені до переліку об'єктів, продаж яких здійснюється на аукціоні за

конкурсом.

Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними

угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними

подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації

у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з

аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на

аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими

покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо.

Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за

конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним

орган не прийме іншого рішення.

В разі повторного проведення аукціону конкурсу можлива зміна умов

продажу, включаючи початкову ціну.

В цьому разі початкову ціну може бути зменшено до початку торгів не більш

як на 50 відсотків.

Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації

переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-

продажу.

Після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і

обов'язків приватизованого підприємства.

До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації

відповідальність за збереження вказаного майна в установленому порядку несе

керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи,

організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.

Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-

продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником

відповідного органу приватизації.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному

посвідченню.

У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, договір

купівлі- продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у

п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів

аукціону, конкурсу.

Договір включає:

> назву підприємства, його адресу;

> відомості про продавця та покупця;

> остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір

викупу;

> взаємні зобов'язання продавця і покупця;

> номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ;

умови внесення платежів.

До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами

аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх

невиконання.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають

свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження

протягом терміну дії цих зобов'язань.

У разі несвоєчасного внесення інвестицій покупець сплачує на користь

місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невнесених у

строк інвестицій за кожний день прострочки.

При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного

терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць,

пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), покупець

сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного

звільненого працівника, та у місячний термін поновлює кількість скорочених

робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби

зайнятості за місцем знаходження приватизаційного об'єкта.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську

установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт

приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних

днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації.

Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови

оплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-

продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник

підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

3. Порядок та форма укладання договору купівлі-продажу державного майна.

Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній власності

та власності Автономної Республіки Крим на користь фізичних та недержавних

юридичних осіб. Правовою формою такого відчуження є договір купівлі-

продажу, за яким продавець зобов'язується передати відповідний об'єкт

приватизації у приватну чи колективну власність покупцеві, а покупець—

прийняти цей об'єкт, сплатити за нього певну грошову суму, виконати інші

обов'язки, передбачені законодавством про приватизацію чи обумовлені

сторонами.

У зв'язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу об'єктів

приватизації та виконання основних його умов е важливим етапом процесу

зміни відносин власності на засоби виробництва, цей договір має відповідні

особливості щодо його сторін, змісту та порядку укладення.

Сторони договору купівлі-продажу об'єктів приватизації. Згідно із статтями

6, 7 і 8 Закону У країни "Про внесення змін до Закону України "Про

приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 р. та статтями

4 і 5 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15

травня 1996 р. продавцями державного майна у процесі приватизації

виступають: щодо об'єктів за гальнодержавної власності — Фонд державного

майна України, його регіональні відділення та представництва в районах і

містах, щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим — органи

приватизації в Автономній Республіці Крим, щодо об'єктів комунальної

власності — органи, що їх створюють відповідні місцеві ради.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути громадяни України, іноземні

громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на

території України; юридичні особи інших держав; господарські товариства,

створені для участі у приватизації громадянами, в тому числі членами

трудового колективу. Господарське товариство членів трудового колективу

підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних

зборів, у яких брало участь більше як 50% працівників підприємства або їх

уповноважених представників. У разі приватизації майна, зданого в оренду,

покупцем може виступати орендар державного майна.

Поряд з іншими юридичними особами та громадянами орендарями можуть бути

господарські товариства, створені членами трудового колективу державного

підприємства, його структурного підрозділу відповідно до Закону України

"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна

державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 р., або

організації орендарів, створені членами трудового колективу державного

підприємства, організації, їх структурних підрозділів відповідно до Закону

України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10

квітня 1992 р. Необхідно зазначити, що покупцями майна, зданого в оренду,

виступають саме організації орендарів (чи господарське товариство), а не

орендні підприємства. В арбітражній практиці трапляються випадки, коли до

арбітражних судів за захистом своїх прав, пов'язаних з приватизацією

державного майна, звертаються саме орендні підприємства, які не є

суб'єктами приватизації. Отже, їхні позови пред'явлено безпідставно і

задоволенню не підлягають.

Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної

власності перевищує 25%; органи державної влади; працівники державних

органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних

паперів); юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній власності;

органи місцевого самоврядування; особи, яким відповідно до чинного

законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю (крім

випадків використання ними приватизаційних паперів). Відповідно до ст. 2

Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. забороняється

займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям;

службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх

справ, арбітражного суду, державного нотаріату, органів державної влади та

управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств; особам, яким

суд заборонив займатися певною діяльністю до закінчення терміну,

встановленого вироком суду; особи, які мають непогашену судимість за

крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини.

Форма та порядок у кладення договору купівлі-продажу державного майна

залежать від способу приватизації відповідного об'єкта.

Якщо приватизують об'єкти малої приватизації шляхом викупу, продажу на

аукціоні, за конкурсом, а також продажу пакетів акцій відкритих акціонерних

товариств, створених у процесі приватизації, договір купівлі-продажу

укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та

реєстрації відповідною місцевою радою, як того вимагають ст. 27 Закону

України "Про приватизацію майна державних підприємств" і ст. 23 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)".

Шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом приватизуються згідно

із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств,

віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

окреме індивідуально-визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти.

Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки

об'єктів, які перебувають відпо відно у загальнодержавній власності,

власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають

продажу на аукціоні, за конкурсом чи викупу.

На підставі таких переліків і поданих покупцями заяв на приватизацію

відповідного об'єкта орган приватизації приймає рішення про приватизацію

підприємства.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про включення

об'єкта до одного з переліків об'єктів, що підлягають приватизації

відповідним способом, щодо цього об'єкта припиняється дія частин 3, 5 та 6

ст. 10, частин 1 і 3 ст. 12, ч. 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України "Про

підприємства в Україні" у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі

в оренду, надання безоплатно, списання майна та вчинення деяких інших дій.

Крім того, з моменту прийняття рішення про приватизацію державного майна

функції управління цим майном переходять до відповідного органу

приватизації згідно з п. 8 Указу Президента України "Про заходи щодо

прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 30 грудня 1994 р. №

824/94, п. З Указу Президента України "Про єдину систему органів

приватизації в Україні" від 19 лютого 1994 р. № 56/94.

У зв'язку з цим рішенням Вищого арбітражного суду України від 11—12

листопада 1997 р. по справі № 1/43 було визнано недійсною постанову

Кабінету Міністрів України "Про передачу до власності міст об'єктів

соціально-економічної Інфраструктури, що перебувають у загальнодержавній

власності" від 26 червня 1995 р. № 453 в частині передачі майна бази

продовольчих промислових товарів м. Вугледара, орендованого підприємством

"Угольок" до комунальної власності м. Вугпедара, оскільки з 16 травня 1995

р., тобто з дня прийняття рішення про включення орендного підприємства

"Угольок" до переліку об'єктів малої приватизації (наказ Донецького

регіонального відділення Фонду державного майна України № 1804), функції по

управлінню майном бази продовольчих і промислових товарів м. Вугледара

перейшли до Донецького регіонального відділення Фонду державного майна

України. Крім того, з цієї ж дати (16 травня 1995 р.) передача зазначеного

майна забороняється вищезгаданою ст. 7 Закону України "Про приватизацію

невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється

його підготовка до приватизації, строк якої має не перевищувати двох

місяців.

У процесі підготовки об'єкта до приватизації за рішенням органів

приватизації проводиться оцінка його вартості відповідно до Методики оцінки

вартості майна при приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів

України від 15 серпня 1996 р. № 961, у відповідних інформаційних бюлетенях,

місцевій пресі та Інших друкованих виданнях, визначених органами

приватизації, публікується інформація про об'єкт малої приватизації.

Відповідний орган приватизації не пізніше як за 15 днів з дня прийняття

рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації

шляхом викупу, публікує перелік таких об'єктів. У переліку має бути

зазначено назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Викуп застосовують щодо об'єктів малої приватизації, не проданих на

аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають

приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було

передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України

"Про оренду державного майна".

Порядок викупу об'єктів малої приватизації, включених до переліку

об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також об'єктів малої

приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом визначає Фонд

державного майна України.

Викуп об'єкта оренди здійснюється відповідно до договору оренди з правом

викупу та чинного законодавства. Згідно з п. 9 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних

підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (із змінами,

внесеними законом № 3875-12 від 26 січня 1994 р.) приватизація цілісних

майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів,

зданих в оренду з правом викупу за укладеними до набрання чинності цим

Декретом (тобто до 8 липня 1993 р.) договорами оренди, в яких було

визначено умови викупу (ціна, порядок, терміни та засоби платежу),

здійснюється на умовах, передбачених договорами. Якщо в договорах оренди,

укладених з правом викупу до набрання чинності цим Декретом, умови викупу

не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна,

зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до

законодавства України, протягом півтора року з дня набрання чинності цим

Декретом повинні внести до вказаних договорів належні зміни і доповнення.

Якщо у договір оренди з правом викупу вказаних змін і доповнень у

зазначений термін не внесено, орендар втрачає право на викуп об'єкта

приватизації.

Президент України Указом "Про заходи щодо прискорення процесу малої

приватизації України" від ЗО грудня 1994 р. (із змінами, внесеними Указом

Президента від 2 червня 1995 р. № 417/95) надав ще одну можливість

організації орендарів, товариству покупців, іншим юридичним особам,

створеним працівниками орендного підприємства (структурного підрозділу

орендного підприємства, що виділяється в окремий об'єкт приватизації), яке

є об'єктом групи А, в тому числі такого, договором оренди якого не

передбачено право на викуп, приватизувати орендоване майно, якщо вони до 1

вересня 1995 р. подали у встановленому порядку про це відповідну заяву. З 1

вересня 1995 р. приватизація зазначених об'єктів малої приватизації

здійснюється на загальних підставах.

Порядок викупу орендованого майна відповідно до згаданого Указу

встановлювався Положенням про порядок визначення та застосування способів

приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду

державного майна України від 2 лютого 1995 р. № 1023.

Продаж об'єктів на аукціоні — спосіб приватизації, коли власником об'єкта

стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну. Продаж

об'єктів за конкурсом — спосіб приватизації, за якого власником об'єкта

стає покупець, що запропонував найкращі умови подальшої експлуатації

об'єкта (некомерційний конкурс) або за рівних фіксованих умов найвищу ціну

(комерційний конкурс).

За 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в

інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших

друкованих виданнях, визначених органами приватизації, публікується

інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом,

яка має містити відомості, зазначені у ст. 15 Закону України "Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

З моменту опублікування інформаційного повідомлення покупцеві надається

можливість попередньо ознайомитися з об'єктом приватизації.

Якщо під час продажу об'єкта не надано зазначену вище інформацію, об'єкт

може бути знято з торгів на вимогу будь-кого з учасників аукціону.

Організатором аукціону може бути орган приватизації або уповноважена ним

юридична особа. Уповноважена юридична особа діє згідно з угодою між органом

приватизації та цією особою.

Для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об'єктів приватизації юридичні

та фізичні особи подають заяву до органів приватизації, сплачують

реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та вносять кошти у розмірі 10

відсотків початкової ціни продажу. Зазначені кошти вносяться шляхом

безготівкового прорахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8