Приватизація як засіб припинення державної власності

Якщо покупець бажає взяти участь у купівлі кількох об'єктів, розмір коштів

визначається на основі суми початкової ціни цих об'єктів.

Для участі в аукціоні, конкурсі покупці відповідно до п. З ст. 17 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу

приватизацію)" одержують квитки учасників аукціону, які мають містити такі

відомості: номер, під яким покупець бере участь у торгах; назву об'єкта, у

торгах якого бере участь покупець; умови проведення аукціону. Щоб одержати

квиток на участь в аукціоні необхідно мати: документ, що посвідчує фізичну

особу або представника юридичної особи, їх повноваження, квитанцію про

сплату реєстраційного внеску, документ про внесення коштів у розмірі 10

відсотків початкової ціни продажу, декларацію про до ходи (для громадян

України) в разі придбання об'єкта приватизації за рахунок коштів;

нотаріально посвідчені копії установчих документів — для покупців —

юридичних осіб.

Відомості про учасників аукціону, конкурсу вносяться до книги реєстрації

окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і мають містити

порядковий номер (відповідно до реєстрації), прізвище, ім'я та по батькові

фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи),

номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено

внески.

Приймання заяв на участь в аукціоні припиняється за три дні до початку

аукціону.

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом проводиться за

наявності двох і більше покупців.

Якщо на участь в аукціоні ніхто не подав заяву, орган приватизації приймає

рішення про зменшення початкової ціни на 30 відсотків та про повторний

продаж об'єкта на аукціоні.

Якщо на участь в аукціоні подав заяву один покупець, об'єкт може бути

приватизований шляхом викупу цим покупцем.

Аукціон проводить ведучий (ліцитатор). Він описує об'єкт приватизації та

умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової

ціни продажу об'єкта.

Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення ціни не буде

запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про

придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну.

В арбітражній практиці відомий випадок порушення цієї вимоги під час

проведення 6 вересня 1995 р. аукціону з продажу об'єкта незавершеного

будівництва у смт Богородчани Івано-Франківської області. Учасником.

аукціону став ПП "Семтранс" разом з двома іншими учасниками, претендентами

на придбання об'єкта незавершеного будівництва. Ліцитатор описав об'єкт та

оголосив стартову ціну 440 мли крб. Далі ціна збільшувалася. Коли ліцитатор

оголосив ціну 580 мли крб., два учасники аукціону опустили квитки і вищу

ціну не запропонували. ПП "Семтранс" погодився на цю ціну. Оскільки

пропозицій щодо вищої ціни не надійшло, ліцитатор по закінченні 3 хвилин

після оголошення останньої ціни 580 млн крб. повинен був зробити оголошення

про придбання об'єкта ПП "Семтранс" особою, яка запропонувала найвищу ціну.

Однак він запропонував ПП "Семтранс" придбати об'єкт за 4, 5 млн крб., на

що отримав відмову. Після цього ліцитатор зняв об'єкт з торгів і у

протоколі аукціону причиною, з якої не був проданий об'єкт приватизації,

вказав: змова покупців, що не передбачено чинним законодавством України.

Арбітражний суд Івано-Франківської області рішенням від 11—12 червня 1996

р. визнав аукціон таким, що відбувся і зобов'язав представництво Фонду

державного майна у Бого-родчанському районі укласти договір купівлі-продажу

об'єкта незавершеного будівництва з ПП "Семтранс". Арбітражна наглядова

колегія Вищого арбітражного суду України залишила це рішення в силі своєю

постановою від 6 грудня 1996 р., бо чинне законодавство не містить норм,

які б обмежували права покупця, що запропонував на аукціоні найбільшу ціну,

а суб'єктивна думка ліцитатора про змову покупців не може бути підставою

для зняття спірного об'єкта з аукціону та для відмови в укладенні договору

купівлі-продажу.

Під час проведення аукціону його учасники піднімають квитки учасника з

номером, що повернутий до ліцитатора, і називають свою ціну.

Якщо під час аукціону протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни

продажу покупці не виявляють бажання придбати об'єкт приватизації,

ліцитатор має право зменшиш ціну об'єкта, але не більше як на 30 відсотків.

Якщо і після зменшення ціни покупці не виявляють бажання придбати об'єкт,

торги припиняються.

Підвищення початкової ціни здійснюється шляхом надбавок, запропонованих

учасниками аукціону.,

Під час аукціону ведеться протокол, до якого, вносяться початкова ціна

продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників

аукціону, результат торгів, ціна продажу, відомості про фізичну або

юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта.

Після оголошення покупця, який придбав об'єкт приватизації, ліцитатор та

покупець підписують протокол у двох примірниках. Один примірник протоколу

передається до відповідного органу приватизації, а другий видається

покупцеві. Цей протокол є документом, що посвідчує право покупця на

укладення договору купівлі-продажу. Для проведення конкурсу утворюється

конкурсна комісія з фахівців, експертів, представників місцевої ради та

трудового колективу об'єкта, що його приватизують, у складі 5—9 чоловік.

Голову конкурсної комісії призначає орган приватизації наказом, яким

одночасно затверджується склад комісії.

Комісія утворюється у 25-денний термін з моменту прийняття рішення про

приватизацію об'єкта за конкурсом.

Орган приватизації у 3-денний строк з дня прийняття цього рішення

направляє до організацій та установ повідомлення. про направлення їх

представників для роботи у складі комісії. Ці повідомлення є обов'язковими

для керівництва організацій та установ. У 3-денний строк з дня одержання

повідомлення вони зобов'язані направити до органу приватизації відповідну

особу з оформленим дорученням.

Відповідний орган приватизації та конкурсна комісія укладають угоду на

проведення конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Основні завдання комісії: визначити умови та строки проведення конкурсу,

прийняти від покупців заяви та інші документи на участь у конкурсі,

зареєструвати учасників конкурсу, забезпечити ознайомлення їх з об'єктом

приватизації, розглянути пропозиції учасників конкурсу, визначити

остаточного переможця конкурсу, скласти протокол про результати конкурсу та

подати його до відповідного органу приватизації. Положення про конкурсну

комісію з продажу майна затверджено наказом Фонду державного майна від 17

травня 1993р. №219.

Умови та термін проведення конкурсу конкурсна комісія визначає протягом 2

місяців після її утворення. Ці умови та термін проведення конкурсу

затверджує орган приватизації.

Для участі у конкурсі покупець подає особисто чи надсилає до конкурсної

комісії заяву за встановленою формою та план приватизації об'єкта, що має

містити відомості про назву та місцезнаходження об'єкта, який він бажає

придбати, про покупця, запропоновану покупцем купівельну ціну об'єкта,

зобов'язання щодо умов конкурсу, додаткові зобов'язання щодо подальшої

експлуатації об'єкта.

Кінцевий термін для прийняття заяв на участь у конкурсі — сім днів до

початку проведення конкурсу.

Якщо на участь у конкурсі ніхто не подав заяву, орган приватизації приймає

рішення про зміну умов конкурсу та повторний продаж об'єкта за конкурсом.

Якщо на участь у конкурсі подав заяву один покупець, об'єкт може бути

приватизований шляхом викупу цим покупцем.

Конкурс здійснюється за два етапи. На першому етапі оголошується

попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться

до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом 5 робочих днів від них не

надходять додаткові пропозиції, попередній переможець оголошується

остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове

засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників

конкурсу та визначає остаточного переможця.

Робочі засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення

про визначення попереднього та остаточного переможців конкурсу приймається

2/3 голосів присутніх членів комісії та оголошується на відкритому

засіданні за участю всіх покупців.

Після закінчення засідання конкурсна комісія складає протокол, в якому

зазначаються такі відомості:

> умови конкурсу;

> пропозиції учасників конкурсу;

> мотивації вибору переможця;

> відомості про учасників конкурсу.

Протокол підписують усі члени конкурсної комісії, після чого його

надсилають до відповідного органу приватизації, а також учасникам конкурсу.

Результати конкурсу затверджує орган приватизації.

Не пізніше як у 5-денний термін з дня затвердження органом приватизації

результатів аукціону, конкурсу між покупцем і продавцем укладається договір

купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" порушення правил оголошення та проведення

аукціону, конкурсу, передбачені цим законом, можуть бути підставою для

визнання судами недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

Так, рішенням арбітражного суду м. Києва від 26 квітня 1996 р. був

визнаний недійсним протокол засідання конкурсної комісії від 4 жовтня 1995

р. № 9 у частині визначення переможця некомерційного конкурсу з продажу

майна державного підприємства "Стенограф" у зв'язку з порушенням вимог

законодавства про приватизацію. Переможцем другого етапу і остаточним

переможцем було оголошено науково-виробниче комерційне підприємство "Літа",

яке подало план експлуатації об'єкта, що не відповідає вимогам

законодавства: в ньому не було пропозицій щодо ціни продажу об'єкта,

зобов'язань щодо умов конкурсу та додаткових зобов'язань щодо подальшої

експлуатації об'єкта. Були також порушені відповідним представництвом Фонду

державного майна України вимоги законодавства щодо порядку опублікування

інформації та в'щомостей про об'єкт, який підлягає продажу за конкурсом, в

"Державному інформаційному бюлетені про приватизацію" Фонду державного

майна України.

Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України,

переглянувши матеріали вищезгаданої арбітражної справи, також засвідчила

порушення вимог законодавства про приватизацію під час проведення

некомерційного конкурсу другого етапу з продажу майна державного

підприємства "Стенограф" і залишила рішення арбітражного суду м. Києва без

змін.

Продаж пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі

приватизації, відповідно до плану приватизації здійснюється шляхом

проведення комерційного чи некомерційного конкурсів у порядку,

передбаченому Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів

акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації1,

затвердженим наказом фонду державного майна У країни, Антимонопольного

комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від

4 серпня 1997 р. № 821/55-01/204.

Договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства,

створеного у процесі приватизації, укладається на підставі протоколу про

визначення остаточного переможця конкурсу, затвердженого органом

приватизації.

У разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі

приватизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації, договір

купівлі-продажу як єдиний документ не укладається.

Так, пільговий продаж акцій такого відкритого акціонерного товариства

громадянам України, які згідно з чинним законодавством мають право на

пільгове придбання акцій, здійснюється у порядку, передбаченому Положенням

про застосування способів приватизації майна державних підприємств,

затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютого 1993 р.

Оплата акцій відкритого акціонерного товариства проводиться у відповідних

установах банку дорученнями про переказ на рахунок цього акціонерного

товариства приватизаційного майнового сертифіката чи його залишку з

депозитного рахунку громадянина чи власних коштів громадянина з його

іменного рахунку, а також шляхом прийняття акціонерним товариством готівкою

приватизаційного майнового сертифіката, на який виписується прибутковий

касовий ордер. Відкрите акціонерне товариство перераховує отримані кошти та

кошти, прийняті до оплати з депозитних рахунків, платіжними дорученнями до

відповідних позабюджетних фондів приватизації і видає акції громадянам, а

також надсилає цінними листами працівникам підприємства, громадянам

України, які в місячний строк не отримали їх особисто.

В разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств через центри

сертифікатних аукціонів відповідно до Положення про центри сертифікатних

аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24

лютого 1995 р. Положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 р.

№ 218, Тимчасового положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів

в окремих регіонах, затвердженого наказом ФДМУ від 21 лютого 1996 р. № 189,

Положення про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за

компенсаційні сертифікати, затвердженого наказом ФДМУ від 5 квітня 1996 р.

№395, договір купівлі-продажу не укладається, а право власності покупця на

придбані ним акції підтверджується витягом із протоколу про результати

сертифікатного аукціону.

Купівля-продаж акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах

згідно з Порядком проведення на Українській фондовій біржі, її центрах та

філіях торгів з продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються,

затвердженим Фондом державного майна України та головою правління

Української фондової біржі 28 лютого 1996 р., здійснюється шляхом укладення

біржового контракту.

Предмет договору купівлі-продажу у процесі приватизації. Оскільки

предметом будь-якого договору купівлі-продажу є передача певного об'єкта у

власність покупця, то важливим є питання про момент переходу права

власності до покупця. Закон України "Про приватизацію майна державних

підприємств" у редакції від 19 лютого 1997 р. встановлює правило, за яким

право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту

нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що цілком відповідає

вимогам ЦК України І є позитивним кроком у розвитку приватизаційного

законодавства. Адже у попередній редакції згаданого закону взагалі не був

визначений порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти, а

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" від 6 березня 1992 р. встановлював, що до покупця, який

придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить ' право

власності на цей об'єкт з моменту удару молотка ліци-татора або підписання

протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного

переможця, при викупі під приємства— з дати прийняття органом приватизації

рішення про викуп. Це право власності на державне майно підтверджується

договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим

представником відповідного органу приватизації. Договір укладався згідно з

Положенням про застосування способів приватизації майна державних

підприємств від 4 лютого 1993 р. № 56 (пункти 2.3, 2.4, 3.4 та 4.4) та

Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації

щодо об'єктів малої приватизації (пункти 3.1 та 4.9) після проведення

аукціону, конкурсу, після прийняття рішення про приватизацію об'єкта та

після його підготовки до приватизації, тобто після переходу права власності

до покупця.

Така конструкція переходу права власності до покупця викликала сумнів щодо

її відповідності нормам ЦК України. Договір купівлі-продажу вважається

укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними

умовами. Удар молотка ліцитатора (відповідно підписання протоколу

конкурсної комісії чи прийняття рішення про викуп) означав перехід права

власності на майно, що приватизується; це свідчило також про те, що сторони

погодили усі істотні умови купівлі-продажу і не мають потреби додатково

укладати договір купівлі-продажу. Але оскільки передбачалось обов'язкове

укладення договору купівлі-продажу на підтвердження переходу права

власності, то це давало підстави вважати, що удар молотка ліцитатора

(підписання протоколу конкурсної комісії, прийняття рішення про викуп)

фактично не фіксував перехід права власності. Ця думка мала право на

існування, бо покупець не може здійснювати права власника до укладення

договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Ціна об'єкта приватизації. Відповідно до статей 9,17,18, 21 та 23 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" в редакції від 15 травня 1996 р. договір має включати

остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу

цілісного майнового комплексу чи пакета акцій акціонерного товариства,

створеного у процесі приватизації або корпоратиза-ції. Остаточну ціну

об'єкта під час продажу його на аукціоні визначають у ході проведення

аукціону на основі початкової ціни. На початку торгів ліцитатор оголошує

початкову ціну продажу об'єкта. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення не

буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить

оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу

ціну. Це і є остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні. При цьому кожна

наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, має перевищувати

попередню не менше як на 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта.

Остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні може бути й меншою за

початкову. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни продажу

покупці не виявляють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою

ціною, ліцитатор відповідно до умов угоди з органом приватизації має право

зменшити ціну об'єкта, але не менше як на 10 відсотків.

Початкова ціна об'єкта може бути зменшена також у разі повторного

проведення аукціону, але не більше як на ЗО відсотків.

Остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні фіксують у протоколі аукціону.

Остаточну ціну продажу об'єкта за конкурсом визначають у ході конкурсного

розгляду на основі початкової ціни, запропонованої конкурсною комісією чи

покупцем у поданому ним плані приватизації об'єкта. Остаточна ціна продажу

об'єкта за конкурсом має бути не нижчою за 70 відсотків його початкової

ціни.

У разі повторного проведення конкурсу початкова ціна може бути зменшена,

але не більше ніж на 30 відсотків.

Умова конкурсу про остаточну ціну продажу об'єкта відображається поряд з

іншими умовами конкурсу у протоколі конкурсу, який, як і протокол аукціону,

затверджує відповідний орган приватизації.

Початкову ціну продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, а

також ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу,

визначають відповідно до чинної Методики оцінки вартості об'єктів

приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15

серпня 1996 р. №961.

Акт оцінки вартості об'єкта приватизації, здійсненої відповідно до

названої Методики, затверджує керівник органу приватизації, він є правовим

документом, що визначає початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом

або ціну викупу об'єкта.

Якість майна, що підлягає приватизації. Відповідно до ст. 233 ЦК України

якість проданої речі має відповідати умовам договору, а за відсутності

вказівок у договорі — вимогам, що звичайно ставляться.

На практиці у договорах купівлі-продажу об'єкта приватизації не завжди

належним чином узгоджується умова щодо якості майна. Взагалі порядок

визначення якості майна, на відміну від порядку його оцінки, нормативне не

визначений. Сторони договору повинні самостійно вирішувати всі питання,

пов'язані з якістю майна. Під якістю об'єкта приватизації, на думку автора,

слід розуміти такий якісний стан майна і таку його комплектність, які б

забезпечували діяльність (роботу) цілісного майнового комплексу відповідно

до його цільового призначення. Крім того, кожна окрема річ (устаткування,

машини, механізми, інвентар і т.п.) має відповідати чітко визначеним

якісним показникам, тобто стандартам, технічним умовам, затвердженим

еталонам, зразкам.

Усі ці питання, пов'язані з визначенням якості майна та його

комплектності, доцільно вирішувати у процесі визначення складу майна, що

підлягає приватизації, та оцінки його вартості. Ця робота, особливо на

великих майнових комплексах, потребує багато часу, достатньої кількості

висококваліфікованих фахівців і постійного контролю з боку органів

приватизації. Неправильне визначення якісного стану майна може призвести до

неправильного визначення його ціни. Методика оцінки вартості об'єктів

приватизації не враховує їх фактичного якісного стану. Тому з метою захисту

і забезпечення інтересів держави при укладенні договорів купівлі-продажу

потрібно було б розробити спеціальну інструкцію щодо визначення якості

майна, а також внести доповнення до Методики оцінки вартості об'єктів

приватизації, відповідно до яких вартість об'єкта приватизації залежала б

від фактичних показників щодо якості і комплектності об'єкта приватизації

на день укладення договору чи передачі об'єкта.

Взаємні зобов'язання сторін. Кожна сторона зобов'язується виконати

обов'язки, покладені на неї договором, та сприяти другій стороні у

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8