Дипломная работа: Психоаналіз як структуруючий чинник художньо-інтелектуальної системи Віктора Петрова-Домонтовича і осмислення суперечливих характерів постреволюційної доби

Вивчення епосу потребує докладного аналізу вчителем вдома під час підготовки уроку; вибору фрагментів для читання і коментування на уроці; формулювання системи питань до учнів, які стимулювали б узагальнене розуміння твору; застосування оптимальних прийомів вивчення епічного твору.

Загалом епічні твори для учнів є індивідуальними світами, у яких разом із персонажами він випробовує себе, визначає своє місце в різних історичних епохах та різних людських оточеннях: школяр проживає все нові й нові історії існування, що сприяє його пошукові власного „Я”, утвердженню позиції в реальному світі - він розширює коло своїх можливостей а відтак збагачується, створюючи себе [71, 18].

У процесі створення системи експериментальних занять ми акцентуємо увагу і на важливості врахування вікових особливостей учнів. Психологи рекомендують звернути увагу на те, що бажання оригінально самовиявитися природне для цього віку. У період ранньої юності старшокласник уже замислюється над власною долею, його цікавлять проблеми щастя, життєвого успіху, кохання і дружби, вічних цінностей, морального вибору. Перехід від підліткового до раннього юнацького віку психологи характеризують як період, у якому відбувається зміна від “об'єктивного” погляду на себе “іззовні” на суб'єктивну динамічну позицію “зсередини”. Бачити за кожним тлумаченням тінь саморозуміння читача – завдання вчителя літератури [62, 60].

Українська література багата на образи цілісних життєвих позицій і цілісних людських “Я”, їх розгляд саме в ключі віднайденої цілісності дасть змогу відчути старшокласникові позитивне переживання своєї екзистенції. Провести урок в 11 класі так, щоб учень захопився пригодами свого внутрішнього “Я” - методичний принцип, який цілком відповідає віковим особливостям старшокласників.

3.2 Дослідно-експериментальна робота по формуванню в учнів умінь і навичок аналізу психологічної прози

В основу дослідницької роботи ми поклали результати констатуючого експерименту.

Під час дослідно-експериментальної роботи ми виходили з того, що формування у школярів умінь і навичок аналізу психологічної прози в процесі вивчення творчості В. Петрова-Домонтовича буде успішним за дотримання комплексу психолого-педагогічних умов:

1. Створення таких навчальних ситуацій, які будуються на засадах зв'язку з реаліями життя, розуміння поняття “особистість” та “сенс життя” у сучасній екзистенціальній філософії, визначення особистісних рис у персонажів, розуміння їхньої сенсожиттєвої мети шляхом аналізу художнього твору.

2. Використання активних форм навчання: уроків-філософських досліджень художнього тексту; урок-лекція; урок-усний журнал; урок-діалог; урок-диспут; урок-семінар; урок-конференція.

3. Творчого залучення учнів до моделювання педагогічного процесу коли учень може виявити свої світоглядні позиції.

4. Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Формуючий експеримент проводився з учнями середньої загальноосвітньої школи № 109: 11-А був експериментальним, а 11-Б — контрольним класом. Експеримент проходив у кілька етапів.

Мета експериментальної роботи: перевірити комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечуватимуть необхідний рівень сформованості умінь та навичок аналізу психологічної прози й філософського осмислення творів.

У ході експерименту було поставлено завдання:

1.  Розробити систему експериментальних уроків вивчення творчостіВіктора Петрова-Домонтовича.

2.  Скласти дослідно-експериментальну програму факультативнихзанять з української літератури.

У шкільному курсі української літератури програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України, не пропонується для текстуального ознайомлення твори, але психологічні романи з „філософської точки зору осмислення сенсожиттєвої позиції” повинні вивчатися , а тому аналіз романів („Доктор Серафікус”, „Без грунту”) письменника у плані впливу на формування особистості дитини є досить актуальним. Твори допоможуть вчителеві сформувати в учнів прагнення до самовдосконалення особистості, замислитися над власною сенсожиттєвою метою.

У таблиці 3.2.1. подано розподіл навчального матеріалу (з урахуванням кількості годин, відведених програмою) за темами та навчальні ситуації, які дозволять розкрити проблему формування і становлення особистості персонажів, пошуку сенсу життя в творчості В. Домонтовича.

Таблиця 3.2.1.

Дослідно-експериментальна програма факультативних занять з української літератури

З метою ілюстрації окреслених положень наводимо фрагменти уроків,а саме, уроку-філософського дослідження та матеріалів до уроку-конференції,

проведених в експериментальному класі (подані в додатках).

3.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Результати, які ми отримали після проведення дослідно-експериментальної роботи по формуванню в учнів умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича на уроках української літератури та факультативних заняттях з цього ж предмету, доводять про позитивний результат нашої роботи та ефективність і виправданість формуючого експерименту.

Основними показниками, за якими ми визначали рівень сформованості в учнів умінь та навичок аналізу психологічної прози є:

-  культура мовлення учнів;

-  логічність викладу;

-  вміння здійснювати такі логічні операції, як аналіз, синтез, абстрагування безпосередньо на матеріалі художніх творів;

-  здатність виокремлювати і вказувати на своєрідність понять „особистість”, „сенс життя” та їх художню реалізацію в романі;

-  рівень сформованості аналізу історичних творів учнями на уроках літератури;

-  ставлення учнів до уроків та факультативу української літератури загалом.

Зіставлення результатів формуючого з констатуючиим експериментом підводить нас до висновку, що запропонована програма створює умови для кращого розуміння філософських понять та формуванню умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича. Можна говорити про стійкий інтерес до предмету української літератури в цілому.

Останнє було визначене шляхом підсумкового опитування. Учням було запропоновано відповісти на запитання:

- Чи подобаються вам уроки української літератури та факультатив з цього предмету?

Результати відображені в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

Ставлення учнів до уроків української літератури

Результати з таблиці відображають помітне збільшення кількості учнів, які позитивно відносяться до уроків української літератури і зниження негативного ставлення до предмету - це свідчить про позитивний результат.

На ефективність запропонованої програми вказують такі фактори:

-  значне підвищення в учнів інтересу до нового матеріалу;

-  сумлінна підготовка домашнього завдання;

-  зацікавлення учнів в отриманні кращих оцінок;

-  активність учнів на уроці.

Розроблена програма внесла позитивні зміни і у виховний процес:

-  розширився світогляд учнів;

-  виникло бажання самовдосконалюватися, працювати над собою;

-  підвищився рівень взаємоповаги та культури спілкування з учнями.

Учням 11 -А (експериментального класу) було запропоновано виконати ряд завдань з української літератури для визначення рівня якості знань.

Завдання 1. Поміркуйте над майстерністю автора у достовірності художнього зображення Комахи з твору „Доктор Серафікус”.

Завдання 2. Доведіть, що в романах В. Петрова-Домонтовича головні персонажі постають саме особистостями.

Завдання 3. У чому полягає універсальність жіночих образів (на прикладі Вер та Зини).

Завдання 4. Виконайте творчу роботу на тему: „Сенс життя лише тоді приводить до безсмертя, коли спрямований на благо суспільства” (за матеріалами творів В. Петрова-Домонтовича).

За результатами, які ми звели в таблицю 3.3.3. слід визначити підвищення якості знань у експериментальному класі в порівнянні з контрольним.

Таблиця 3.3.3

Рівні якості знань учнів

Про ріст сформованості в учнів умінь та навичок аналізу художнього твору свідчать результати спостережень, опитувань.

Таблиця 3.3.4

Динаміка росту сформованості умінь та навичок аналізу психологічної прози сташокласників

З таблиці бачимо, що рівень активності учнів підвищився. Ми зуміли зацікавити учнів запропонованою програмою.

Цьому сприяли активні форми діяльності. При доцільному їх використанні активізується творча робота учнів на уроках української літератури та факультативах. Ці форми дозволяють глибше вивчити теми уроків, підвищити якість знань.

Головним досягненням роботи в 11-А класі є те, що в учнів виникло бажання вчитися, підвищився емоціональний настрій, виникло бажання самовдосконалюватися.

Такі ж завдання було запропоновано виконати у контрольному 11-Б класі.

Аналізуючи результати проведеної роботи, можна сказати, що в експериментальному класі значно підвищився показник високого рівня знань і знизився показник низького рівня, а у контрольному класі рівень знань залишився без суттєвих змін.

Слід відзначити особливий розвиток високого рівня в експериментальному класі (11-А), що в свою чергу свідчить про позитивний вплив запропонованих уроків на пізнавальну активність учнів.

Висновки до третього розділу

Аналіз дослідно-експериментальної роботи, присвяченої проблемі формування в учнів умінь та навичок художнього твору дає можливість зробити висновок, що формуючий експеримент є ефективним, оскільки відбулося значне підвищення рівня знань учнів, їх пізнавальних інтересів, ставлення до предмету загалом.

Підсумовуючи провідний експеримент, звертаємо увагу на коефіцієнт виправданості запропонованої методики, який матиме таку форму:

(14,5% експериментального класу + 24,75% експериментального класу) = (8% контрольного класу + 12,75% контрольного класу) = 39,25% - 20,75% = 18,5%.

У ході констатуючого експерименту, з'ясовано, що рівень сформованості пізнавального інтересу учнів є недостатнім, тому що уроки літератури проходять не цікаво, одноманітно, учні не мають змоги реалізувати себе як особистість, позбавлені можливості виконувати творчі завдання.

Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Застосування різноманітних форм аналізу та нестандартних форм організації навчання дає можливість виконувати нашу роботу послідовно, систематично.

Отримані результати дозволяють говорити про правомірність використання розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи. Маємо:

-  збільшення кількості учнів з позитивним ставленням до предмету української літератури;

-  підвищення рівня якості знань учнів;

-  підвищення активності учнів на уроці;

-  підвищення ефективності процесу навчання.

Основним результатом є те, що внаслідок проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості умінь та навичок аналізу художнього твору. Цьому сприяли активні форми роботи.

Таким чином, отримані результати дозволяють говорити про правомірність використання розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи, і підтверджують висунуту нами гіпотезу, що формування у школярів умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича є орієнтиром до вдосконалення особистості через призму осягнення сенсу життя героїв.

У результаті педагогічного експерименту ми прийшли до висновку, що дана мета буде досягнутою при дотримання таких психолого-педагогічних умов:

1. Створення таких навчальних ситуацій, які будуються на засадах зв'язку з реаліями життя, розумінні понять „особистість” та „сенс життя” у сучасній екзистенціальній філософії, визначенні особистісних рис у персонажів, осягненні їхньої сенсожиттєвої мети шляхом аналізу художнього твору.

2. Використання активних форм навчання: уроків – філософських досліджень художнього тексту; урок-лекція; урок-усний журнал; урок-діалог; урок-диспут; урок-семінар; урок-конференція.

3. Творчого залучення учнів до моделювання педагогічного процесу, за умови виявлення учнем своїх світоглядних позицій.

4. Урахування вікових особливостей школярів.

ВИСНОВКИ

У постреволюційний час українська література характеризується розмаїттям стильових течій і напрямів, їх одночасним співіснуванням. Цей період в літературі зазначався розквітом модерних течій , це і київські неокласики, серед них і Віктор Петров-Домонтович (Бер), художній доробок якого різножанрово і змістовно багатий.

Історіософська думка митця приваблює читача цілісністю художньо-філософської концепції: твори відображають глибоке знання історії, вміння заглиблюватися в суспільні процеси, розкривати діалектику взаємин особистості та соціуму. Час багато митців оголосили про себе, це ціле гроно київських неокласиків, серед них і Віктор Петров-Домонтович (Бер), художній доробок якого різножанрово і змістовно багатий. Історіософська думка митця приваблює читача цілісністю художньо-філософської концепції: твори відображають глибоке знання історії, вміння заглиблюватися в суспільні процеси, розкривати діалектику взаємин особистості та соціуму.

Творчістю Віктора Петрова почали цікавитися тільки протягом останніх десяти років, до цього часу письменник був більш відомий, як археолог. Творчість Домонтовича досліджували Ю. Загоруйко, Ю. Рибалко, В. Агеєва, Р. Корогородський, Ю. Шевельов (Шерех), Л. Новиченко.

Отже, фройдівський психоаналітичний метод, що спонукав людину XX ст. заглянути собі в душу чесними очима, осмислити приховане у глибинах психічного не виключити зі свого життя несвідоме, активно пізнати його, не просто усвідомити неусвідомлюване, а використати його в організації власного життя і діяльності розглядав людську психіку в контексті просвітницького світогляду, що ґрунтувався на опозиціях: “раціональне — емоційне”, “наукове — релігійне”, “елітарне — масове”, “чоловіче — жіноче” тощо. Це був світогляд з орієнтацією на ідеали епохи Модерну, заснованої на раціональному пізнанні. Фрейдівська психоаналітична реформа людини не зробила людство щасливішим, а лише зробила його свідомішим.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7